Щомісяця працівники  ДПІ у м. Чернігові  ГУ ДФС у Чернігівській області проводять Інтернет – семінари.  Надаємо відповіді на питання, які надійшли   від громадян та платників податків у лютому поточного року.       Питання 1. Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи спадкоємцям (обдарованим) - резидентам, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини (подарунку)?      Відповідь: Відповідно до п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з Розділом IV Кодексу.     Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Розділом IV Податкового кодексу для оподаткування спадщини (п.174.6 ст.174 Кодексу).     Згідно з п. 174.3 ст. 174 Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.     Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів.       Пунктом 179.2 ст. 179 Податкового кодексу визначено, що відповідно до Розділу IV Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.      Отже, фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунку) та сплатили податок на доходи з фізичних осіб до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.       Питання 2.Чи можливе розстрочення заборгованості по ЄСВ?        Відповідь: Закон України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не передбачає розстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску. До того ж, відповідно до ч.12 ст.9 зазначеного закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.        Питання 3. У яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?       Відповідь: Згідно з п. 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №  2755-VI із змінами і доповненнями платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації в таких випадках:а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які: є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;б) в інших випадках, визначених Розділом IV Кодексу.      Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Розділу IV Податкового кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;- виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу;- зазначені у п. 167.2 - 167.4 ст. 167 Податкового кодексу, крім випадків, коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами цього розділу;- зазначені у п.п. «є» п. 176.1 ст. 176 Кодексу від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.       Питання 4. Чи оподатковуються військовим збором доходи, які не підлягали оподаткуванню військовим збором та нараховані до 01 січня 2015 року, а виплачені після 01 січня 2015 року?       Відповідь: З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким, зокрема, змінено об’єкт оподаткування військовим збором.Так, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями  визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.      Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України).      Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень Кодексу).       Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).       Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.       Отже, статтею 58 Конституції України закріплено один з найважливіших принципів права – закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті стосунки, які виникли після набуття чинності законів і інших нормативно-правових актів.       Оскільки податковий агент зобов’язаний утримувати військовий збір при нарахуванні доходів, визначених у п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, як об’єкт оподаткування збором, то доходи, які до 01.01.2015р. не оподатковувалися, але при цьому нараховані до 01.01.2015 року, а виплачені після 01.01.2015 року не підлягають оподаткуванню військовим збором.       Питання 5. Щодо яких податків та зборів може бути застосовано процедуру податкового компромісу?       Відповідь:  Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI(зі змінами та доповненнями) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 Кодексу.       Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).      Питання 6. Чи потрібно у 2015 році застосовувати РРО платнику єдиного податку (фізичній особі) на  третій групі?      Відповідь: Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України  та Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».       Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО).У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи-підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.     При цьому зазначені зміни, відповідно до Прикінцевих положень Закону №71, вступають у силу:для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року;для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року.     Суб'єкти господарювання, при продажу товарів  у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку другої і третьої груп (починаючи із визначеного Податковим кодексом України для кожної групи строку), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.      Водночас платники єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці), крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.
Сектор комунікаційДПІ у м. Чернігові