Податковий компроміс - платникам ПДВ                     Як повідомила начальник відділу контролю за декларуванням ПДВ ГУ ДФС у Чернігівській області  Валентина Друцька, листом Державної фіскальної служби України від 29.01.2015р. №3217/7/99-99-15-01-04-17 «Щодо здійснення заходів адміністрування під час застосування податкового компромісу» надані роз’яснення  щодо застосування  податкового компромісу:       Податковий компроміс  це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового Кодексу України (далі ПКУ). Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту). Під заниженням податкових зобов’язань слід розуміти неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов’язань.         Під строками давності згідно із статтею 102 Кодексу розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше,  за днем її фактичного подання.         Одна  із процедур податкового компромісу це добровільне декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі ПДВ) у відповідних податкових звітних періодах до 1квітня 2014 року. Податкові зобов’язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов’язання. При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.     До затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків подає уточнюючий розрахунок за діючою формою разом із Заявою про компроміс (у довільній формі)  та Переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації (у довільній формі).  Слід зазначити, що до автоматизації процесів приймання та обробки зазначених документів, усі документи подаються та приймаються на паперових носіях.      Початок застосування процедури податкового компромісу з дня набрання чинності Закону  №63 17.01.2015 та може тривати протягом 90 днів. Процедура досягнення податкового компромісу триває не більше 70 календарних днів з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, або відповідної заяви про застосування податкового компромісу.     Контролюючий орган протягом  10 робочих днів  з дня, наступного за днем подання уточнюючого розрахунку, Заяви про компроміс та Переліку (опису) приймає рішення про необхідність або відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки.    Для колегіального розгляду такого рішення в ДПІ  створюється спеціальна комісія. За підсумками  колегіального розгляду  такої комісії  складається  Протокол з висновками щодо необхідності або відсутності необхідності проведення документальної позапланової перевірки.     Якщо колегіальна комісія дійшла до висновку щодо відсутності необхідності проведення документальної позапланової перевірки складається проект відповідного  рішення у вигляді листа який направляється  рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручається особисто. День отримання платником податків рішення контролюючого органу є днем узгодження податкового зобов’язання, яке підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.    У випадку висновку комісії  щодо необхідності проведення документальної позапланової перевірки  рішення про застосування  податкового компромісу буде  прийматись після  проведення перевірки.         Щодо  порядку надання  уточнюючого  розрахунку  з  ПДВ.До затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 . Уточнюючий розрахунок подається разом з Заявою про компроміс (приклад форми додається – додаток 1) та Переліком (описом) операцій (приклад форми додається – додаток 2), щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації тимчасово на паперовому носії.       З метою застосування податкового компромісу платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ разом із Заявою про компроміс та Переліком (описом) операцій за кожний окремий звітний період.       Оскільки процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу (пункт 1 підрозділу 92 розділу ХХ Кодексу), подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.      У разі уточнення показників декларації, які потребують подання окремих додатків до декларації, уточнюючий розрахунок з ПДВ подається платниками податку разом з такими додатками.      Оскільки, уточнення платником податків податкових зобов’язань не впливає на розмір податкових зобов’язань його контрагентів, то така звітність не приймає участь у розрахунках системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту контрагентів.        Додаток : Заява про компроміс – додаток1.doc                        Перелік (опис) операцій – додаток2.doc                                                                                             Порядок оподаткування військовим збором доходів військовослужбовців           Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що листом Державної фіскальної служби України від 28.01.2015 №2400/7/99-99-17-03-03-17 «Щодо оподаткування військовим збором доходів військовослужбовців, отриманих у вигляді грошового забезпечення та грошової компенсації суми військового збору» надані наступні роз’яснення щодо оподаткування військовим збором доходів військовослужбовців:«Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71), який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесено Зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі –Кодекс), в частині оподаткування доходів військовим збором.      Зокрема, відповідно до п.161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом №71, оподаткування військовим збором подовжено по набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.      Згідно з п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.       Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).Для резидента – це, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Крім того, до зазначеного вище переліку, включаються інші доходи, крім зазначених у ст.165 Кодексу, що передбачені п.п. 164.2.20 п.164.2 ст. 164 Кодексу.     Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 цього пункту (п.п. 1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.      Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу).       Підпунктом 1.5 п.161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі ст.171 Кодексу з інших доходів, є, зокрема, податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.      Відповідно до п.п. 1.6. п.І61 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені cт.176 Кодексу.Статтею 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №1294) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям, зокрема, грошове забезпечення, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошовою забезпечення.      Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в Порядку, що затверджується Міністерством оборони України (п.2 Постанови №1294).Підпунктом 168.5 ст.168 Кодексу передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконачої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.      Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу» затверджено Порядок, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби.       Враховуючи зазначене, оскільки об'єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, то доходи військовослужбовців, отримані у вигляді грошового забезпечення, що передбачені п.164.2 ст.164 Кодексу, оподатковуються військовим збором.     При цьому Кодексом не передбачено виплату грошової компенсації військового збору, який утримується з грошового забезпечення військовослужбовців, як це визначено для податку на доходи фізичних осіб.    Водночас повідомляємо, що з порушеного питання Державною фіскальною службою України підготовлено запит до Міністерства фінансів України.»                                                                                                 Протягом січня 2015 року на Чернігівщині Центрами обслуговування платників                     надано   68 тисяч адміністративних послуг та електронних сервісів                У Чернігівській області обслуговування платників здійснює 17 Центрів, в яких надається комплекс адміністративних, консультативних та інформаційних послуг.     Протягом січня найбільше відвідувачів Центрів обслуговування скористались – понад 3 тисячі осіб -  звернулись за отриманням картки платника податків. Про це повідомила Інна Чумакова, завідувач сектору організації роботи ЦОП, розгляду звернень та доступу до публічної інформації. На другому місці за кількістю звернень -  послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій, якою скористались 1,4 тисячі осіб.    Інші види послуг, за якими звертались платники: реєстрація розрахункових книжок – 0,23 тисячі осіб, надання витягу з реєстру платника єдиного податку – 0,4 тисячі, реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку – 0,24 тисячі, реєстрація книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність – майже 0,12 тисяч, реєстрації реєстратора розрахункових операцій - 0,16 тисяч, видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами фіскальної служби  – 0,17 тисяч.                                         На Чернігівщині активно декларують доходи         З кожним днем набирає обертів кампанія декларування доходів громадян. Жителі Чернігівщини активно декларують доходи, отримані у 2014 році. Так, з початку 2015 року про свої минулорічні доходи повідомили майже 1,5 тис. громадян області. Як повідомила заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Наталя Кузнецова, загальна сума задекларованих доходів склала 50,6 млн.грн.       Найактивніше звітують ті громадяни, які протягом минулого року отримували спадщину – 180 декларацій на загальну суму майже 15 млн.грн., здійснювали продаж об’єктів нерухомого та рухомого майна – 36 декларацій на суму майже 4,5 млн.грн, надавали майно в оренду, найм (піднайм) – 95 декларацій на загальну суму близько 0,6 млн. грн.      Крім того, громадянами на сьогодні подано 415 декларацій для отримання податкової знижки. За словами Наталі Кузнецової, загальна сума, що підлягає поверненню із бюджету,  складає 542 тис. гривень.       Хто ж має право скористатися податковою знижкою? Відповідно до норм Податкового кодексу України, якщо у 2014 році Ви отримували доходи у вигляді заробітної плати та сплачували за своє навчання  або навчання члена своєї сім'ї І-го ступеня споріднення, здійснювали внески у недержавні пенсійні фонди, страхували себе або членів сім’ї, перераховували кошти у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, всиновлювали дітей, погашали пільговий іпотечний житловий кредит. Отже, маєте право подати декларацію на податкову знижку та отримати повернення частини сплаченого протягом минулого року до бюджету податку на доходи.          До речі, скористатися правом для отримання податкової знижки можна упродовж всього року. Право на нарахування податкової знижки на наступні звітні періоди не переноситься.           На Чернігівщині надходження  від сплати єдиного внеску склали 207, 5 млн. грн.       Від платників Чернігівської області за січень 2015 року надійшло 207,5 млн. грн. єдиного соціального внеску. З цієї суми юридичними особами сплачено 90,7 відсотків або 188,3 млн. грн., з яких 84,2 млн. грн. сплачено бюджетними установами.   Надходження від сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями склали  19,2 млн. грн. або 9,3 відсотки.     Як повідомив начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб   ГУ ДФС у Чернігівській області Андрій Шалигін, найбільшу питому вагу надходжень єдиного внеску забезпечують платники, які перебувають на обліку в ДПІ у м. Чернігові, Прилуцькій ОДПІ, Ніжинській ОДПІ, Козелецькій ОДПІ, Чернігівській ОДПІ.        На даний час кількість страхувальників, платників єдиного соціального внеску в Чернігівській області, які перебувають на обліку становить 50,0 тис., у тому числі фізичні особи – підприємці 35,5 тис. Крім того, на засадах добровільного страхування перебуває  1,7 тис. платників єдиного соціального внеску.                         На Чернігівщині плата за ліцензії наповнила бюджет на  1 млн. гривень       На Чернігівщині за січень 2015 року надходження від плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами до бюджету склали  1013,9 тис. грн. Слід відзначити, що  частина платників виявили неабияке сумління та бажання сплатити за ліцензії наперед.       Як повідомив завідувач сектору акцизного податку відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Чернігівській області Василь Товстоліс, станом на 1 лютого 2015 в Чернігівській області обліковується 1459 суб’єктів господарювання, які мають ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Загальна кількість діючих ліцензій - 4486 шт., в тому числі:  на алкогольні напої – 2394 шт.,  на тютюнові вироби  – 2092 шт.      Протягом січня 2015 року відділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Чернігівській області було видано 139 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 117 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. При цьому анульовано за вказаний період 20 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 38 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Також призупинено за несвоєчасну сплату 22 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 23 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.     У січні  2015 року проведено 3 перевірки, встановлено 4 порушення, такі як: зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, що не внесені до Єдиного реєстру.  Очікувана сума фінансових санкцій становить 68,0 тис.грн. ДПІ області за матеріалами перевірок застосовано штрафних фінансових санкцій на суму 102,0 тис.грн.                                                                                                                                                                    Платники Чернігівщини безкоштовно отримали 58,6 тис. сертифікатів         На сьогодні платники Чернігівщини переважно подають податкові декларації засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.       Як повідомив начальник відділу реєстрації користувачів при Головному управлінні ДФС у Чернігівській області Олександр Кулик, у минулому році понад 21 тис.  платників стали клієнтами Центру сертифікації ключів, яким сформовано 58,6 тис. посилених сертифікатів. Найактивнішими користувачами є приватні підприємці, кількість яких  –  16,2 тис. осіб. У січні 2015 року до Центру сертифікації звернулося 1317 осіб, з них переважна кількість фізичних осіб – 1050. У тому числі клієнтами центру стали 267 юридичних осіб. Цим платникам безкоштовно надано послуги електронного цифрового підпису та сформовано 3018 посилених сертифікатів.     Розвиток електронних сервісів  та  співпраця з платниками, розширення кола користувачів сервісів  є одним з важливих напрямків діяльності  органів фіскальної служби Чернігівщини. Так, з 1 січня 2015 року набрали чинності норми Закону України від 31 липня 2014 року №1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», у зв’язку з чим всі платники ПДВ зобов’язані реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) незалежно від суми. Відтепер для забезпечення можливості електронного адміністрування податку на додану вартість для клієнтів Центрів сертифікації ключів  реалізовані наступні безкоштовні можливості:•    створення електронних податкових накладних;•    імпорт електронних податкових накладних з інших програм;•    подання та гарантована реєстрація електронних податкових накладних в ЄРПН;•    отримання даних про наявність електронних податкових накладних в ЄРПН.      Бідьш детальну інформацію можна отримати на електронному ресурсі за адресою www.acskidd.gov.ua.                                                                                                 Особливості застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг 
    Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що листом Державної фіскальної служби України від 10.02.2015 №4315/7/99-99-22-07-03-17 «Про вжиття заходів» надані наступні роз’яснення щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері  торгівлі, громадського харчування та послуг:«Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265).Метою змін до Кодексу та Закону №265 є вдосконалення механізму їх застосування та запобігання можливим порушенням з боку суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги).      Основною зміною є те, що відповідно до пункту 296.10 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО).У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи-підприємці другої і третьої груп зобов'язані застосовувати РРО.      Вказані зміни стосуються конкретно визначеного способу діяльності, а не окремих форм ведення господарської діяльності та системи оподаткування. Зокрема, зазначені фізичні особи-підприємці, що є платниками єдиного податку, мають можливість проводити розрахунки без застосування РРО, а інші суб'єкти господарювання керуватимуться нормою щодо зобов'язання видавати особі, яка отримує товар (послугу), розрахунковий документ встановленої форми.    При цьому зазначені зміни, відповідно до Прикінцевих положень Закону №71, вступають у силу:для платників єдиного податку третьої групи - з 1 липня 2015 року;для платників єдиного податку другої групи - з 1 січня 2016 року.    Водночас змінами до Перехідних положень Кодексу (пункт 28) встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.      Абзац перший статті 3 Закону №265 викладено у такій редакції: «суб'єкти господарювання, які здійснюють операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані:» і далі по тексту.      Зазначені зміни до Закону, запропоновані Національним банком України, пов'язані з поширенням застосування програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС) (у тому числі не тільки для переказу готівкових коштів, а також і для оплати товарів, послуг) та забезпеченням контролю за готівковим обігом.       Тобто з 01.01.2015 суб'єкти господарювання, які використовують ПТКС при розрахунках за реалізовані товари (надані послуги) повинні видавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек).       Пунктом 2 статті 3 Закону №265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.     Одночасно із Закону №265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.Тобто, суб'єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.       Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, необхідністю захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги) і створення можливості звернення до судових органів для захисту прав та унеможливленням обігу контрафактних та контрабандних товарів.Пункт 9 статті 3 Закону №265 викладено у такій редакції: «щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій».     Слова «у разі здійснення розрахункових операцій» додано для уникнення неоднозначного трактування норми щодо друкування «Z-звітів» (фіскальних звітних чеків) у випадку, коли у конкретний день розрахункові операції через РРО не проводились.      До пункту 1 статті 9 Закону 265 внесено зміни щодо обов'язкового застосування РРО та РК при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.     У зв'язку з викладеним розширюється сфера застосування РРО підприємствами, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки тощо), що також сприятиме захисту прав споживачів у разі отримання недоброякісних послуг і створить можливість звернення до судових органів для захисту прав, унеможливить обіг контрафактних і контрабандних товарів та забезпечить належний контроль обігу готівки.    Таким чином, підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.Пункт 2 статті 9 Закону 265 викладено у такій редакції: «при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу».     Отже, РРО мають застосовуватись при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу, в тому числі із застосуванням ПТКС (з обов'язковим дотриманням вимог статті 3 цього Закону).      Тобто з 01.01.2015 при використанні суб'єктами господарювання ПТКС повинні забезпечити видачу покупцеві розрахункового документу встановленої форми (фіскального чеку).Пункт 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265 доповнено абзацами другим та третім: «З 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.      Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів».      Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z- звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.     Пункт 9 Закону №265 викладено у такій редакції: «Тимчасово до 1 липня 2015 року суб'єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону при наданні послугу разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції)».     Отже, вказані суб'єкти господарювання, які з 01.01.20105 року мають застосовувати РРО, звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону на півроку, що дає їм змогу зареєструвати, ввести в експлуатацію відповідні РРО для виконання вимог чинного законодавства.Також пунктом 3 Прикінцевих положень Закону №71 встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України.      Зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.      Враховуючи викладене та вимоги пункту 80.2 статті 80 Кодексу, фактичні перевірки можуть проводитись за наявності підстав, передбачених Кодексом, та у разі, якщо суб'єкт господарювання:здійснює реалізацію підакцизних товарів;займається видами господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, а також при проведенні перевірок суб'єктів господарювання - фізичних осіб-підприємців з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб».                                Шахраї видають себе за податківців      Відділ власної безпеки ГУ ДФС у Чернігівській області попереджає, що на території Чернігівської області знову активізували свою діяльність шахраї, які з метою заволодіння грошовими коштами суб'єктів господарської діяльності видають себе за податківців.       Здебільшого сценарії шахрайства дуже схожі. Приміром, на мобільний телефон підприємця чи посадової особи підприємства телефонує громадянин, який звертається нібито від імені керівника податкового органу або за його дорученням. Найчастіше представляється начальником або заступником начальника податкової інспекції. Просить надати гроші у борг – на потреби працівників податкової служби, надання фінансової допомоги або вимагає кошти, пропонуючи у такий спосіб відкупитися від  проведення перевірки фінансової діяльності підприємства.       На випадок, якщо виникають запитання, відповідь заготовлена заздалегідь. Той, хто телефонував, казав, що він працює водієм і не знає всіх нюансів, оскільки йому довірена лише функція посередника – отримати та передати гроші. Апетити щодо сум, які називаються, різні – від 5 до 25 тисяч. На жаль, у переважній більшості випадків у наданні «допомоги»  не відмовляють і потрапляють «на гачок»