Чернігівщина підтримує обороноздатність країни     Справляння військового збору на законодавчому рівні було запроваджено з 3 серпня 2014 року. Як повідомила заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Наталя Кузнецова, за серпень-грудень органами ДФС у Чернігівській області забезпечено надходження цього збору до Державного бюджету у розмірі 43,2 млн.грн. Таким чином громадяни Чернігівщини зробили свій внесок у підтримку збройних сил та обороноздатності України.   Призначення цього збору покладає особливу відповідальність на платників – кожна гривня має вчасно потрапити за призначенням.     Утримання військового збору продовжене. Передбачено його справляння до ухвалення Верховною Радою України рішення щодо завершення реформи Збройних Сил України.       Сплата єдиного соціального внеску на Чернігівщині наповнила бюджет на 3079,5 млн. гривень     На Чернігівщині надходження від сплати єдиного соціального внеску за 12 місяців 2014 року  склали  3079,5 млн.грн., що на 90,1 млн.грн. більше, ніж у 2013 році. Так, за 2014 рік від юридичних осіб надійшло 2875,7 млн. грн. (або 93,4 відсотки), з яких 1444,9 млн. грн. сплачено бюджетними установами.  В тому числі від фізичних осіб надійшло 203,9 млн.грн. єдиного внеску.      Як повідомила заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Наталя Кузнецова, всі податкові інспекції забезпечили виконання доведеного показника за січень-грудень 2014 року. Найбільший приріст надходжень забезпечено: ДПІ у м.Чернігові, Чернігівською ОДПІ, Прилуцькою ОДПІ та  Козелецькою ОДПІ.    З метою належної організації роботи, щодо забезпечення надходжень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та погашення заборгованості з початку року на засіданнях робочих груп з числа працівників ГУ ДФС у Чернігівській області, Пенсійного фонду, Прокуратури та органів виконавчої влади з початку року проведено заслуховування боржників: 427 керівників підприємств та 757 фізичних осіб підприємців. За результатами проведеної роботи за 2014 рік надійшло 35,2 млн. грн. єдиного соціального внеску.     Крім того, за порушення законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску до адміністративної відповідальності притягнуто 576 посадових осіб на суму 286,0 тис. грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 20,8 млн. грн.     Передано до виконавчої служби вимог про стягнення боргу з єдиного соціального внеску на суму 26,9 млн. грн. Також пред’явлено до суду  позов на стягнення бору  в сумі 3,9 млн. грн., який було задоволено.      З метою забезпечення стабільності надходжень від сплати єдиного внеску  та недопущення виникнення заборгованості постійно проводиться індивідуальна робота з боржниками.                                                                                                                                                                                                                                                                                      Минулого року на  Чернігівщині припинено порушень митного законодавства на суму понад 10 мільйонів гривень      Загальна вартість предметів правопорушення, вилучених чернігівськими митниками у порушників митного законодавства протягом минулого року, становить 10,7 млн.грн.       У 558 справах про порушення митних правил вилучено промислових товарів, сировини й матеріалів на суму 3,2 млн. грн., продовольчих товарів та сільгосппродукції - 33 тис. грн., валюти – 4,3 млн.грн., транспортних засобів – 2,4 млн.грн.     Протягом року митницею направлено до правоохоронних органів 15 повідомлень про кримінальні правопорушення, в яких предметами правопорушення були наркотичні та психотропні засоби, предмети старовини,  засоби негласного отримання інформації, патрони та металевий телескопічний кийок.             З незаконного обігу вилучено товарно-матеріальних цінностей  на 10,8 млн.грн.          Протягом 2014 року співробітниками оперативного управління Головного управління ДФС у Чернігівській області вилучено із незаконного обігу товарно-матеріальних цінностей на 10,8 млн.грн., з яких товарів підакцизної групи на 3,5 млн.грн. За рішеннями судів конфісковано товарів підакцизної групи на суму  1,1 млн. грн. Також припинена діяльність 25 «підпільних цехів» з виробництва товарно-матеріальних цінностей, у тому числі 3 по факту незаконного виготовлення фальсифікованих лікеро-горілчаних напоїв.      Як повідомив начальник оперативного управління    Головного управління ДФС у Чернігівській області Павло Бойправ, за зібраними протягом 2014 року матеріалами, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 53 кримінальні правопорушення, у тому числі 27 за статтею 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» та 13 за статтею 204 Кримінального кодексу України «Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів».       За результатами проведеного досудового розслідування слідчими по              11 провадженнях обвинувальні акти направлені до суду, в тому числі по 2 провадженнях із клопотання про звільнення осіб від кримінальної відповідальності у зв’язку з повним відшкодуванням збитків.      У направлених до суду кримінальних провадженнях сума завданих державі збитків становить 2,8 млн. грн. з яких відшкодовано – 2,1 млн.грн.                                                                           Не пропустіть термін подання декларації
     З 1 січня  2015 року розпочалася кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2014 року. Платники податку, які згідно з розділом ІV Кодексу зобов’язані подавати декларацію  подають її до 1 травня 2015 року.      У 2015 році платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2014 року, податкову декларацію можуть подати упродовж всього року.     Податкова декларація подається громадянами до податкової інспекції за місцем реєстрації платника податку.    Платники податків, які знаходяться на тимчасово неконтрольованій території можуть подати декларації до територіальних органів ДФС, які переміщені у населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.      Перелік територіальних органів, у яких змінено юридичні адреси та на які покладено виконання функціональних обов’язків розміщені веб – порталі ДФС України.               Як платнику ПДВ скористатися податковим компромісом?                      Відтепер бізнес матиме законний механізм податкового компромісу з державою, який дозволяє платникам уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року.  Такі можливості передбачені  Законом України від 25.12.14 № 63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», який набрав чинності з 17 січня 2015  року.      Як повідомила начальник відділу контролю за декларуванням ПДВ осіб ГУ ДФС у Чернігівській області  Валентина Друцька, податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із завищенням податкового кредиту у податкових періодах до 1 квітня 2014 року. Платник, який вирішив скористатися такою процедурою, може подати протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом № 63 до контролюючого органу за основним місцем свого податкового обліку уточнюючий розрахунок з ПДВ із заявою (в довільній формі), в якій платником податків зазначається інформація щодо мотивів подання уточнюючого розрахунку для застосування до нього процедури досягнення податкового компромісу.        ДФС, у свою чергу, протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.        Звертаємо увагу, що до затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до вказаного підрозділу Кодексу, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044 (далі - уточнюючий розрахунок з ПДВ).      Крім того, з метою віднесення уточнюючого розрахунку з ПДВ до такого, що поданий для застосування податкового компромісу, у його заголовній частині у графі 2, призначеній для відмітки про подання уточнюючого розрахунку як окремого документа, потрібно проставити помітку «ПК».       Також аналогічна помітка проставляється і в крайній правій графі рядка 0110 «Загальна».     З метою застосування податкового компромісу платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ за кожний окремий звітний період.     Оскільки процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу (пункт 1 підрозділу 92 розділу XX Кодексу), подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.     При складанні уточнюючого розрахунку з ПДВ з метою застосування податкового компромісу слід враховувати, що пунктом 1 підрозділу 92 розділу XX Кодексу встановлено, що платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, в яких визначає суму завищення податкового кредиту з ПДВ.      Оскільки причиною завищення податкового кредиту могло бути як неповне декларування податкових зобов'язань з ПДВ, так і надмірне декларування податкового кредиту, в уточнюючих розрахунках з ПДВ з метою застосування податкового компромісу платник податку повинен правильно та об'єктивно відобразити всі операції відповідно до первинних документів та податкових накладних, які були здійснені, але не були задекларовані, або були задекларовані без наявності відповідних підтверджуючих документів. У результаті проведеного уточнення має бути збільшення податкових зобов'язань з ПДВ (позитивне значення графи 6 рядка 9 розділу І уточнюючого розрахунку з ПДВ) та/або зменшення податкового кредиту з ПДВ (від'ємне значення графи 6 рядка 17 розділу II уточнюючого розрахунку з ПДВ) та збільшення сум податку до сплати в бюджет (рядки 18 та 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ) порівняно з попередньо поданою податковою звітністю за відповідні періоди. При цьому в графі 6 рядка 25 уточнюючого розрахунку з ПДВ зазначається не вся сума заниженого податкового зобов'язання з ПДВ, а лише 5 відсотків такої суми ((графа 4 уточнюючого розрахунку з ПДВ - графа 5 уточнюючого розрахунку з ПДВ) х 5 відсотків).      У разі уточнення показників декларації, які потребують подання окремих додатків до декларації, уточнюючий розрахунок з ПДВ подається платниками податку разом з такими додатками.       Показники уточнюючих розрахунків з ПДВ з метою застосування податкового компромісу не переносяться до податкової звітності з ПДВ за звітний період, в якому такі розрахунки подані, а відображаються в особових рахунках платника податків.      Як податковий компроміс впливає на податкові зобов'язання  платника?       Отже, податкові зобов'язання згідно із процедурою податкового компромісу сплачуються платником податків до бюджету у розмірі 5 відсотків від суми заниження податкового зобов'язання. Інша частина 95 відсотків вважається погашеною за наслідками досягнення податкового компромісу.    При цьому штрафні санкції до платника податків не застосовуються, а пеня відповідно не нараховується.    Крім того, якщо відносно платника податків розпочата документальна податкова перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки, він також за власним бажанням може подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань.     Уточнені та перевірені операції у періодах під час застосування податкового компромісу у подальшому платники не змінюватимуть, а контролюючий орган не перевірятиме.     Завдяки такій добровільній акції декларування недоплачених податків бізнес отримає можливість відкрито працювати, проходити аудит та залучати фінансування для розвитку своєї підприємницької діяльності.                                                       Забезпечення сплати акцизного податку з роздрібного податку
     З 1 січня 2015 року відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71) запроваджено акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та інше паливо) та одночасно скасовано збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.    Щодо платників податку та їх реєстрації контролюючими органами     Платниками цього податку є суб'єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скраплений газ, тощо (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14, п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.     Відповідно до п.п. 212.3.1і п. 213.1 ст. 213 Кодексу платниками податку є особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів. Такі суб'єкти підлягають обов'язковій реєстрації як платникиорганами за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних зазначених товарів. Реєстрація здійснюється не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється реалізація таких товарів.      Отже, реєстрація контролюючими органами таких платників, як платників акцизного податку здійснюється автоматично при поданні ними декларації з акцизного податку до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.       Щодо бази об'єкта оподаткування та ставки акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів       База оподаткування - це вартість (з податком на додану вартість) реалізованих через роздрібну торговельну мережу підакцизних товарів (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).Датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар (п. 216.9 ст.216 Кодексу).     Згідно з Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.      До повноважень сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в межах, визначених Кодексом, ставок акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 12.4.4 п.12.4 ст.12 Кодексу).      Водночас п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості підакцизних товарів (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.      Відповідно до п.4 розділу II Прикінцевих положень Закону №71 органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році ставок акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.      Згідно із п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу в разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняли рішення про встановлення акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими відповідно до норм Кодексу, такий податок до прийняття рішення справляється з огляду на норми Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.      Таким чином, акцизний податок за ставкою 5 відс. сплачується починаючи з 1 січня 2015 року, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Кодексом передбачена єдина ставка 5 відсотків.    Щодо подання декларації та сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.    Відповідно до п. 223.1. ст. 223 Кодексу базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.Суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (тобто за місцем розташування пункту продажу підакцизних товарів) декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п.223.2 ст.223 Кодексу).      Отже, декларації з акцизного податку подаються до контролюючих органів, які обслуговують адміністративно-територіальні одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів. Тобто кількість таких декларацій за звітний період має відповідати кількості адміністративно- територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів.      Перша подача декларації за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не пізніше 20 лютого 2015 року.      Суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом (п.п. 222.3.1 п. 222.3 ст. 222 Кодексу), для подання податкової декларації за місячний податковий період. Особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів (п.п. 222.3.2 п.222.3 ст. 222 Кодексу).     Отже, сплата податку відбувається до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів.      Перша сплата задекларованих сум податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року здійснюється платниками акцизного податку не пізніше 2 березня 2015 року.Щодо дотримання умов продажу тютюнових виробів, на які встановлено максимальні роздрібні ціни.Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Кодексу максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.За порушення цієї норми ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачена відповідальність у вигляді штрафів, а саме у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.Оскільки відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), то 5 відс. акцизного податку має бути включено до вартості тютюнових виробів з урахуванням податку на додану вартість, які реалізовуються в роздрібній торгівлі.Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу для податку на додану вартість визначається база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).Разом з цим п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.Таким чином, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з ПДВ включає загальнодержавні податки та збори (в т.ч. акцизний податок) (п. 188.1 ст.188 Кодексу), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів (п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214 Кодексу).З метою забезпечення єдиного підходу до застосування зазначених норм Кодексу та з урахуванням положень п.п. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Кодексу повідомляємо, що роздрібна ціна тютюнових виробів, що реалізуються в роздрібній торгівельній мережі та вище якої не може здійснюватися їх продаж, формується таким чином:Обчислення граничної роздрібної ціни тютюнових виробів (ГРЦТВ):ГРЦТВ = МРЦ : 100 X 105Фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ) має дорівнювати або бути меншою, ніж ГРЦТВ.Якщо суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровані платниками ПДВ, то ФРЦТВ обчислюється таким чином:ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105, деРЦТВ - роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.Сума податкового зобов 'язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:П3а = ФРЦТВ : 105 х 5.Сума податкового зобов'язання з ПДВ (ПЗпдв) складатиме:ПЗпдв = (ФРЦТВ - Пза) : 120 х 20;- не зареєстровані платниками ПДВ:ФРЦТВ = РЦТВ : 100 х 105; сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів складатиме: ПЗа = ФРЦТВ : 105 х 5.            Декларуємо доходи з врахуванням змін  до Податкового кодексу України      Законодавчі зміни покликані для створення передумов економічного зростання  та реформування податкової системи країни, кількість податків зменшено вдвічі.  Новації оподаткування доходів громадян затверджені прийнятим  Верховною Радою України 28 грудня 2014 року за № 71 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71), який набрав чинності з 01 січня 2015 року. Цим законом, зокрема, внесено зміни щодо порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб пасивних доходів, виграшів та призів, пенсій, додаткового блага, а також підвищено рівень прогресивної шкали оподаткування. Зміни застосовуються до доходів фізичних осіб, нарахованих або виплачених після 01 січня 2015 року.      З 01 січня 2015 року розпочато кампанію декларування доходів громадян. Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Граничний термін подання податкової декларації - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.1 ст. 49 Кодексу).     Отже, фізичні особи до 1 травня 2015 року подають податкову декларацію щодо доходів, отриманих у 2014 році.      Враховуючи вищевикладене, громадяни при декларуванні доходів у 2015 році застосовують норми та ставки податку на доходи фізичних осіб, які діяли на останній день звітного податкового періоду, тобто на 31 грудня 2014 року.      Як повідомила заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Наталя Кузнецова, під час заповнення податкових декларацій щодо доходів, отриманих у 2014 році, слід враховувати наступні ставки податку:15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри;17 відсотків, якщо база оподаткування, визначена з урахуванням норм п.п. 164.6 ст. 164 Кодексу, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;30 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів;5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV Кодексу.     Крім того, граничний розмір доходу, отриманого у 2014 році, з суми перевищення якого застосовується ставка податку 17 відсотків, відповідно до абзацу одинадцятого п. 167.1 ст. 167 Кодексу обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, тобто 12 180 грн.     Для громадян, яким у 2014 році доходи нараховувалися (виплачувалися, надавалися) у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами одночасно двома або більше податковими агентами, граничний розмір річної суми оподатковуваних доходів, що підлягає перерахунку за ставкою 17 відсотків, становить 146 160 грн.     З метою отримання податкової знижки  фізичні особи мають право подавати декларацію в термін до 31 грудня 2015 року.  При застосуванні платниками податків права на податкову знижку слід враховувати, що граничний розмір витрат, дозволених для включення до податкової знижки для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти та при страхуванні, розраховується з урахуванням місячного доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги, тобто 1710 грн.     Крім того, норма п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу щодо права на податкову знижку за витратами, понесеними для компенсації вартості платних послуг з лікування, відповідно до п. 1 р. XIX Прикінцевих положень Кодексу набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. На сьогодні такий закон не прийнято, а, отже, платники податків не мають право на отримання знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу.     Податкова декларація щодо доходів, отриманих за 2014 рік, подається за формою, встановленою наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №793.                                                          Як оподатковуються квадратні метри?      Як повідомила заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Наталя Кузнецова, з 1 січня 2015 року змінами до Податкового кодексу України передбачені значні новації у оподаткуванні нерухомості. Відтепер база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, включає житлову та нежитлову нерухомість. Ставка податку встановлюється органами місцевої влади у розмірі не більше 2-х відсотків мінімальної заробітної плати (тобто не більше 24,36 грн. за один квадратний метр на рік).      Які ж об’єкти нерухомості не підлягають оподаткуванню?      Отже, не оподатковується: – житлова нерухомість: в межах 60 кв. м – для квартир, 120 кв. м – для будинків, 180 кв. м – для різних об’єктів житлової нерухомості. Наприклад, за наявності у власника різних типів нерухомості одночасно (наприклад, квартири та будинку) їх сумарна площа зменшується на 180 кв.м, а залишок підлягає оподаткуванню. Такі пільги надаються лише для житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб, та можуть бути збільшені за рішенням органів місцевого самоврядування.– будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), сільгосптоваровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;– об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які: використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; є власністю органів влади; нерухомість непридатна для проживання; будівлі дитячих будинків сімейного типу, належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, гуртожитки, об’єкти що перебувають у власності громадських організацій інвалідів тощо.     Слід зазначити, що під нежитловою нерухомістю розуміють будівлі готельні, офісні, торговельні, гаражі та криті автомобільні стоянки, будівлі промислові та склади, казино, ігорні будинки та господарські (присадибні) будівлі (п.14.1.1291 Податкового кодексу України).     Пільги по податку для фізичних осіб не надаються на об'єкт оподаткування, якщо його площа перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування, а також на об'єкти оподатковування, які використовуються з метою одержання доходів (здача в оренду, лізинг, для ведення підприємницької діяльності тощо).     Як виключення для юридичних та фізичних осіб у 2015 році ставка податку на нежитлову нерухомість не може перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати (12,18 грн. за 1 кв.м) (п.33 Закону України від 28.12.2014 № 71).    Юридичні особи сплачують податок з усієї площі нерухомості (житлової та нежитлової).                                                                                                         Новації встановлення ставок земельного податку у 2015 році      На сьогодні особлива увага приділяється наданню права органам місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, прийняття рішень щодо встановлення ставок та передбачених пільг по земельного податку, що сплачується на відповідній території. Також  новаціями законодавства передбачено, що  з 1 січня 2015 року плата за землю є складовою податку на майно.       Отже,  які особливості встановлення ставок земельного податку?       Як повідомив начальник управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Андрій Шалигін, у 2015 році ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 Кодексу). (до змін ставка податку становила 1 відсоток від нормативної грошової оцінки).      За ті земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності), ставк