Факти заниження земельного податку підприємствами Чернігівської області встановили співробітники фіскальної служби      Під час здійснення контрольно-перевірочних заходів співробітники управління аудиту Головного управління ДФС у Чернігівській області виявили ряд підприємств, які, ігноруючи рішення органів місцевого самоврядування про підвищення ставок земельного податку, продовжували сплачувати даний податок за старими ставками.     Дані суб’єкти господарювання, намагаючись ухилитися від сплати податків, натомість отримали додатково нараховані штрафні санкції на суму визначеного контролюючим органом податкового зобов’язання (25 відс. - за порушення, вчинене вперше, 50 відс. - за повторне порушення з цього податку протягом 1095 днів)       За результатами злагодженої роботи структурних підрозділів ГУ ДФС у Чернігівській області на сьогодні вже виявлено не один такий випадок та донараховано земельного податку на суму понад 1 млн. гривень.      Робота у цьому напрямку буде тривати доки не буде досягнуто 100-відсоткового надходження земельного податку.ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: з січня 2017 року за несвоєчасне подання платником звіту про контрольовані операції передбачено штрафні санкції     Головне управління ДФС у Чернігівській області неодноразово наголошувало про зміни до Податкового кодексу України у частині застосування штрафних санкцій, які набули чинності з 01.01.2017 року.  Проте, як зазначили в управлінні аудиту, не всі платники, що здійснюють контрольовані операції, дотрималися вимог законодавства.      У липні один з таких фактів було зафіксовано під час проведення документальної планової перевірки підприємства. Незважаючи на те, що фіскальний орган (відповідним листом) повідомляв платника про те, що у поданому ним звіті про контрольовані операції не відображені самі операції, останній проігнорував це повідомлення.       Необхідний звіт підприємство надало податківцям лише за день до початку документальної планової перевірки. Звіт про контрольовані операції за 2015 рік, який «терміново» направили до фіскальної служби, був позначений приміткою «Уточнюючий» та містив необхідну інформацію. Проте, розмір штрафних санкцій за 135 днів прострочення вже значно «виріс». На даний час, відповідно до норм визначених абзацом третім п. 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України, підприємству необхідно сплатити до бюджету 164 тисячі гривень штрафу.      Нагадуємо, що з 01.01.2017 п. 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України доповнено новим абзацом, згідно якого несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 ст. 39 ПКУ тягне за собою накладення штрафу у розмірі: одного розміру прожиткового мінімуму  для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Протягом півріччя до місцевих бюджетів спрямовано 1,8 млрд. гривень від сплати податків     Про це повідомили у Головному управлінні ДФС в області. Загальна сума коштів, що надійшли протягом півріччя до бюджетів усіх рівнів перевищила 3,4 млрд. гривень, з них: 1,6 млрд. грн. надійшло до державного бюджету та понад 1,8 млрд. грн. - до місцевих бюджетів усіх рівнів.      У порівнянні до січня-червня минулого року надходження до місцевих бюджетів зросли на 33 відс. або на 455 млн. гривень. Збільшення доходів територіальних громад відбулося за рахунок приросту сплати податку на доходи фізичних осіб (у 1,4 рази або на 350 млн. грн.), земельного податку (у 1,3 рази або на 58 млн. грн.), єдиного податку (у 1,5 рази або на 79 млн. грн.).      Значні суми податків у місцеві бюджети сплачують організації та установи сфери державного управління, освіти, культури та охорони здоров’я (четверту частину всіх надходжень – 479 млн. грн.), сільськогосподарські підприємства (19 відс. доходів бюджетів – 341 млн. грн.), промислові підприємства (15 відс. або 275 млн. грн.). Підприємства торгівлі та громадського харчування забезпечують лише 8,5 відс. доходів місцевих бюджетів (152 млн. грн.), лісогосподарські підприємства – 3 відс. (60 млн. грн.), будівельні організації – 1,5 відс. (26 млн. грн.).
Керівникам неприбуткових установ та організацій    На численні запити Державна фіскальна служба України надає роз’яснення щодо включення комунальних некомерційних підприємств до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).      Пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено порядок та умови, у разі дотримання яких неприбуткові підприємства, установи та організації (далі – неприбуткові організації) не є платниками податку на прибуток підприємств. Контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру у разі їх відповідності зазначеним вище вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу.      Відповідно до статті 62 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГКУ та іншими законами.      Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема таких видів:      - комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;      - спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва (стаття 63 ГКУ).      Відповідно до статті 52 ГКУ некомерційне господарювання – це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.     Некомерційна господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання державного або комунального секторів економіки у галузях (видах діяльності), в яких відповідно до статті 12 ГКУ забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.      Статтею 53 ГКУ передбачено, що некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених ГКУ та іншими законами.      У разі якщо господарська діяльність юридичної особи, зареєстрованої як суб'єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення ГКУ та інших законів, якими регулюється підприємництво.      Детально із роз’ясненням ДФС  та Методичними рекомендаціями щодо державної реєстрації права господарського відання та права оперативного управління, схвалені Рішенням колегії Державної реєстраційної служби України 11 грудня 2012 року можна ознайомитись за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/303550.html. Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування      Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування регулюється п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341 (далі – Постанова), якою Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних викладено в новій редакції, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017  № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 754/30622 та наказом Міністерства фінансів України  від 13.06.2017 № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 752/30622.      Система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – СМКОР) запроваджено відповідно до вимог пункту 74.2 статті 74 глави 7 розділу ІІ Кодекс.      У разі відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) – платнику податків.      Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу.      Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601 (Повідомлення). Повідомлення (J(F)1312601) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).      Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджено наказом Міністерства фінансів України №567.       Податкові накладні/розрахунки коригування,  реєстрацію яких було зупинено реєструються у день прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, а також у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). На сьогодні підприємства, які використовували схеми ухилення від оподаткування, не мають змоги зареєструвати податкові накладні     На сьогодні система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена. Про це розповів директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.      «Щоденний аналіз, який ми проводимо показує, що ті ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні. Відповідно ми розуміємо, що за результатами роботи цієї системи отримаємо додаткові надходження до державного бюджету», – зазначив Микола Чмерук.     Він також розповів, що зупиняються всі операції, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України. Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.      При зупинці податкової накладної платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.      «Якщо ви подали таблицю платника податків і не отримали відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії. Комісія працює у посиленому режимі. Ми намагаємося розглядати таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав таблицю платника податків, вона прийнята комісією, в подальшому такі операції платника не зупиняються», – підкреслив Микола Чмерук.      Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена в зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів, затверджений відповідним наказом Міністерства фінансів України.     Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.     «Нам не потрібні всі договори, всі розрахункові документи, які вказують на діяльність платника за великий період. Лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить нам прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну», – наголосив посадовець.      Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. http://sfs.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/ofitsiyni-zahodi-/4053.htmlВеличина коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у  II кварталі 2017 року     Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України листом від 14.07.2017 №18527/7/99-99-12-03-04-17 поінформовано про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІ кварталі 2017 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.      Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 - 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 Кодексу).     У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі - облікова ставка).     У II кварталі 2017 року діяли 3 (три) облікові ставки: 14 відс., 13 відс. та 12,5 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 02.03.2017 № 110-рш, від 13.04.2017 № 232-рш та від 25.05.2017 № 318-рш відповідно.     З метою уникнення різнотлумачень ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.      Тривалість дії облікової ставки: 14 відс. - 13 днів (01.04.2017 - 13.04.2017); 13 відс. - 42 дні (14.04.2017 - 25.05.2017); 12,5 відс. - 36 днів (26.05.2017 - 30.06.2017).     З огляду на викладене Державна фіскальна служба України доводить до відома платників рентної плати, що для обчислення податкових зобов'язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за II квартал 2017 року відповідає 12,94 відс. (14 відс. х 13 днів + 13 відс. х 42 дні + 12,5 відс. х 36 днів)/91).     Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого- економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за II квартал 2017 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 38,82 відс. - трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.Затверджено Порядок розгляду скарг щодо відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування      14 липня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.17 №485, якою затверджено Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.      Цей Порядок визначає процедуру розгляду скарг на рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.      Скарги подаються платником податку на додану вартість до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі коли останній день строку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 Податкового кодексу України.      За результатами розгляду скарги комісія з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень:      - задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;      - залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.      Якщо вмотивоване рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.      Задоволення скарги є підставою для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог пункту 2001.3 статті 200 Податкового кодексу. ДФС: Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через кібератаку не застосовуватимуться       Врегульовано питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків.       Верховною Радою України 13 липня 2017 року прийнято Закон України №2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якій наразі знаходиться на підписі у Президента України.      Відповідно до вказаного Закону, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.      Такі податкові накладні/розрахунки коригувань вважаються своєчасно зареєстрованими.      Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.      Такі акцизні накладні/розрахунки коригувань до акцизних накладних  вважаються своєчасно зареєстрованими.      Детальна  інформація: Лист ДФС від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо форс-мажорних обставин": http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72294.html Деякі питання визначення бази оподаткування платою за землю     Головне управління ДФС у Чернігівській області інформує, що у зв’язку із надходженням численних запитів від платників податків щодо визначення бази оподаткування платою за землю (далі – Плата) Державною фіскальною службою України надано роз’яснення окремих питань адміністрування Плати у 2017 році, встановленої розділом XII Податкового кодексу України (далі - Кодекс), переважно для земельних ділянок у межах населених пунктів.     Базою оподаткування Платою є вартість земельної ділянки, визначена як величина рентного доходу, який можна отримати від землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки, що визначений за встановленими і затвердженими нормативами у порядку виконання нормативної грошової оцінки (ст. 1 Закону України «Про оцінку земель» (далі - Закон).      Нормативна грошова оцінка - оцінка, яка на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону), може проводитися з періодичністю не рідше ніж один раз на:    5-7 років для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів;    7-10 років для земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих поза межами населених пунктів.     Нормативна грошова оцінка виконується юридичними особами, які є  розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій» (частина третя ст. 18 Закону), для визначення:      розміру земельного податку;      орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;      показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.     Отже, для цілей визначення розміру бази оподаткування Платою використовується величина нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Кодексу).Відомості про величину нормативної грошової земельної ділянки, а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості .про земельну ділянку (частина перша ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон про кадастр), включаються до Державного земельного кадастру (далі - Кадастр) - єдиної державної геоінформаційної системи відомостей про землі, що розташовані в межах державного кордону України, зокрема їх цільове призначення, дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, у тому числі й при справлянні Плати (ст. 2 Закону про кадастр).     Кадастр як інформаційна (автоматизована) система передбачає підстави внесення до нього відомостей не тільки про:   цільове призначення земель як складової заходів із землеустрою території (частина друга ст. 21 Закону про кадастр);   нормативну грошову оцінку земель, як складової оцінки землі (частина сьома ст. 21 Закону про кадастр), а також інформації про документацію із землеустрою, оцінки земель та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (частина тринадцята ст. 21 Закону про кадастр).     При цьому п. 271.2 ст. 271 Кодексу встановлено, що передбачене ст. 23 Закону прийняття рішення рад щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період), а у іншому разі, наприклад, офіційне оприлюднення відповідного рішення рад відбулося після встановленого строку, норми відповідних рішень щодо затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.     З огляду на встановлену ст. 18 Закону періодичність виконання та затвердження органами місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок п. 286.2 ст. 286 Кодексу передбачено, що при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. У подальшому, тобто з настанням чергового строку виконання нормативної грошової оцінки, довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. При цьому у період затвердження органом місцевого самоврядування нормативної грошової оцінки земельних ділянок у порядку, визначеному ст. 23 Закону, величина нормативної грошової оцінки обчислюється із використанням коефіцієнтів індексації, визначених відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу.     Поширення набула практика отримання платниками Плати довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, тоді як акт нормативно-методичного регулювання оцінки був розроблений, проте не був застосований для виконання землеоціночних робіт, і технічна документація з нормативної грошової оціни земель для таких земельних ділянок не була складена та затверджена органом місцевого самоврядування у порядку, встановленому ст. 23 Закону.     За таких обставин мають місце численні запити щодо надання податкових консультацій у частині визначення порядку уточнення податкових зобов'язань з Плати за 2017 рік.     З огляду на викладене для визначення бази оподаткування Платою за 2017 рік платники обчислюють її керуючись ст. 21 Закону про кадастр, враховуючи:   нормативну грошову оцінку земель;   дату затвердження (набрання чинності) технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;   коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки, які обчислюються кумулятивно залежно від дати затвердження (набрання чинності) рішення про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах населеного пункту.Аудиторами ГУ ДФС у Чернігівській області в результаті викриття незаконної схеми до бюджету спрямовано майже 1,6 мільйона гривень     В ході кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді підрозділом аудиту Головного управління ДФС у Чернігівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства «А», під час якої встановлено порушення норм Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.     Підприємство «А» уклало договір про організацію перевезення вантажу з підприємством «Б».   В ході кримінального провадження та перевірки встановлено, що фактично для виконання послуг перевезення вантажів залучались фізичні особи-підприємці та громадяни з власними вантажними автомобілями. З ними підприємство розраховувалось готівкою, а первинні бухгалтерські документи оформлялися з фіктивним підприємством «Б», що входило до «конвертаційного центру».      Директор Підприємства «Б» підтвердив свою формальність та непричетність до господарської діяльності підприємства. Вироком суду він визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205-1 ККУ.      В результаті включення до витрат та податкового кредиту по ПДВ сум отриманих послуг, які фактично Підприємством «Б» не надавались, Підприємство «А» мінімізувало податкові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток на загальну суму майже 1,6 млн.гривень.За реалізацію складної побутової техніки без РРО передбачено штрафні санкції     Застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) для підприємців, які  реалізують складну побутову техніку, є обов’язковою  умовою. Про це вкотре нагадують фахівці Головного управління ДФС у Чернігівській області. Застосовувати РРО зобов’язані суб’єкти господарювання, які здійснюють:•    розрахункові операції у готівковій та/або  безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг;•    операції з приймання готівки для подальшого її переказу.      Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу РРО застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн. грн.