Щомісяця працівники  ДПІ у м. Чернігові  ГУ ДФС у Чернігівській області проводять Інтернет – семінари.  Надаємо відповіді на актуальні питання, які надійшли   від громадян та платників податків у березні поточного року.      Питання 1. Який розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з 01.01.2015 року?     Відповідь:     Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» який набрав чинності з 01.01.2015р., внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, зокрема встановлено граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності  для всіх категорій земельних ділянок.     Так, відповідно до п. 288.1 ст. 288 Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.      Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:     - не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу);    - не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Кодексу).     При цьому якщо сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж сума платежу, визначена п. 288.5 ст. 288 ПКУ, то річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.     Якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу, орендарю слід звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.    Питання 2. Яким чином платник податку може реалізувати своє право щодо отримання у ДФС інформації про стан свого електронного рахунка, а також суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?     Відповідь: Відповідно до п. 2 Порядоку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569) електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку.     Пунктом 13 Порядку № 569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.      Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.     Питання 3. До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу?     Відповідь:   Згідно з п. 1 підр. 9 прим.2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI (зі змінами та доповненнями) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу.    Відповідно до п. 11 підр. 9 прим.2 розд. ХХ Кодексу податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 Податкового кодексу застосовується до правовідносин, що виникли до 01 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.    Під строками давності, згідно із ст. 102 Кодексу, розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.     Згідно з п. 4.3 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13, оскільки процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 01 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 Кодексу, подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.    Питання 4. Чи може платник податку припинити сплачувати авансові внески, якщо за підсумками І кварталу 2015 року не отримує прибутку або отримує збитки?    Відповідь:   Право на припинення сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку за підсумками І кварталу звітного (податкового) року передбачалося абз. дев’ятим п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями  у редакції, що діяла до 01.01.2015 року.     Із нової редакції п. 57.1 ст. 57 Кодексу норму щодо можливості припинення сплати авансових внесків у зв’язку з неотриманням за підсумками І кварталу звітного (податкового) року прибутку або отримання збитку вилучено.     Таким чином, нараховані щомісячні авансові внески у декларації за 2014 рік платник сплачує у березні 2015 року – травні 2016 року.     Питання 5. Хто є відповідальним за сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб при отриманні спадщини?     Відповідь:   Відповідно до п.174.3 ст.174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.     Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.     Питання 6. В який термін фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, зобов’язана перерахувати податок на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за звітний податковий рік?     Відповідь:  Відповідно до п.178.4 ст.178 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до р.IV Кодексу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.     Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подаються до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених р.IV Податкового кодексу (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Кодексу).Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (п.178.7 ст. 178 Кодексу).     Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (пп.179.7.ст.179 Податкового кодексу).     Питання 7. В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету військовий збір у разі, якщо дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку?     Відповідь:  Відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Кодексу (1,5 відсотка).     Згідно з п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду. Тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.     Таким чином, якщо податковий агент нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку дохід, то військовий збір, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Сектор комунікаційДПІ у м. Чернігові