Державна фіскальна служба проводить Всеукраїнський                      конкурс дитячої творчості   «Майбутнє країни – у мріях дитини»    Тематика конкурсу: сплата податків, зборів, платежів - економічна функція у житті країни.    Наразі на районному рівні проходить перший етап конкурсу, який триватиме протягом січня-березня 2015 року. Участь у конкурсі приймають дві категорії учнів загальноосвітніх навчальних закладів:  І  категорія:  станом на 1 січня  2015 року виповнилося  9-11 років, ІІ  категорія: станом на 1 січня 2015 року виповнилося 12-15 років.    Для участі приймаються індивідуальні творчі роботи за трьома напрямками: художні твори (малюнки), комп’ютерна графіка (комп’ютерна анімація) та літературні твори. У роботах необхідно розкрити своє бачення, роздуми та міркування щодо визначеної тематики.    Роботи, надіслані на Конкурс, не рецензуються та не повертаються авторам.     Надсилати творчі роботи школярів необхідно до районних (міських) органів ДФС області.         Другий етап конкурсу, обласний, відбудеться у травні. Роботи переможців обласного рівня конкурсу, які займуть І місця, будуть направлені для участі у Всеукраїнському конкурсі.          Зауважимо, що творчі роботи мають відповідати наступним вимогам.Художні твори: Виконані у довільній живописній формі без рамок, наклейок, паспарту тощо. Розмір роботи не більший за формат А2. Твори комп'ютерної графіки (анімації): Виконані у довільній формі за будь-яким видом графіки (векторна, растрова). Час демонстрації рухомої графіки не повинен перевищувати 5 хвилин. Твори мають бути надруковані на папері формату А4 та обов'язково подані в електронному вигляді (диск).Літературні твори: Різножанрові літературні доробки (оповідання, новела, публіцистичний роздум, замальовка, казка, фейлетон, реферат, поезія тощо) надруковані на папері формату A4, а також обов'язково подані в електронному вигляді (диск, дискета, електронна пошта тощо).    До кожної творчої роботи (на зворотному боці художнього твору, у кінці літературного, а до творів комп'ютерної графіки - надруковану на папері формату А4)  необхідно надати інформацію про автора українською мовою:- прізвище, повне ім'я та дату народження автора;- місце проживання (повну адресу);- коротку біографічну довідку з описом творчих здібностей та хобі;- назву навчального закладу, контактний телефон.                             Зменшено кількість критеріїв для відшкодування ПДВ     З 1 січня 2015 року запроваджено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в частині бюджетного відшкодування податку на додану вартість.     Нова система адміністрування ПДВ дозволить відшкодовувати податок на додану вартість на місяць раніше, ніж було регламентовано вимогами попередньої редакції п.п. б п. 200.4 ст. 200 ПКУ.   Тобто, від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, фактично сплачене отримувачем товарів постачальникам таких товарів/послуг у попередніх та звітному періодах, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у звітному (податковому) періоді, а не у наступному, як було в минулому році.     Внесеними змінами зменшено число критеріїв для отримання автоматичного бюджетного відшкодування, викладених в п. 200.19 ст. 19 ПКУ. Серед них, зокрема, виключені такі критерії, як чисельність працівників та співвідношення їх середньої заробітної плати до мінімально встановленого законодавством рівня. Також виключено один із основних критеріїв щодо наявності певного відсотку розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов’язаннями контрагентів.      Залишено без змін критерії, яким одночасно повинні відповідати платники податку, а саме, які не перебувають у процедурах банкрутства, знаходяться за своєю податковою адресою, не припинена їх державна реєстрація, статутні документи є дійсними (п.п. 200.19.1, 200.19.2 п. 200.19 ст. 200 ПКУ), не мають податкового боргу (викладено в п.п. 200.19.4. замість п.п.200.19.7 п. 200.19 ст. 200 ПКУ).      Також викладено в новій редакції критерій (п.п. 200.19.3 п. 200.19 ст. 200 ПКУ), відповідно до якого платники податку мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, фінансову гарантію, а також:а) здійснюють операції за нульовою ставкою, які мають бути не менше 40 %  загального обсягу постачання за попередні 12 місяців/4 кварталиабоб) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців.       Для отримання звичайного відшкодування ПДВ відповідно до п. 200.10, п. 200.11 ст. 200 ПКУ протягом 30 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних та, за наявності достатніх підстав, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, наступних за граничним терміном проведення камеральної перевірки.      При цьому, п. 37 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ встановлено, що контролюючі органи не будуть здійснювати документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року.       Також з 1 липня 2015 року призупиняється дія:  - п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78 ПКУ, щодо проведення документальних позапланових перевірок, якщо платником податку подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість та/або задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;-    абз. четвертого  п. 82.4 ст. 82 ПКУ в частині загального, з урахуванням строків зупинення, терміну проведення перевірок щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (60 календарних днів);-    п.п. 200.11 ст. 200 ПКУ щодо проведення документальних позапланових виїзних перевірок платника податку щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. -    п.п. 200.14 ст. 200 ПКУ щодо надсилання податкових повідомлень рішень при проведенні документальних позапланових виїзних перевірок.                                                                                                        Зміни та нововведення  щодо  застосування                            Реєстраторів  розрахункових  операцій  у  2015 році             Як повідомили фахівці відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок ГУ ДФС у Чернігівській області, з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”. Вказаним Законом внесено певні зміни до Податкового Кодексу України та Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.       Відповідно до норм п. 296.10. Податкового кодексу України платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій, а платники єдиного податку другої і третьої груп не застосовують РРО лише в таких випадках: при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів  дрібнороздрібної  торговельної мережі через засоби пересувної мережі. В решті випадків застосування реєстраторів є обов'язковим.      Вказані норми набирають чинності для платників єдиного податку:-    третьої групи - з  1 липня 2015 року, -    другої групи - з 1 січня 2016 року.       Платники єдиного податку вказаних груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.                                                                                                             Нові  рахунки  для  зарахування  надходжень  до  бюджету
         Внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету. Відповідно зарахування платежів на рахунки з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів, що відкриті згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11 «Про бюджетну класифікацію» та наказу Державної казначейської служби України від 6 січня 2015 року №4 розпочинається з 26 січня 2015 року.      Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що  нові рахунки для зарахування надходжень до бюджету відкрито по таким кодам бюджетної класифікації: 11024700, 13060000, 14021300, 14022300, 14040000, 18010300, 18010400, 18011000, 18011100, 18050500, 50080100. Детальна інформація за посиланням: http://ch.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/         Крім цього повідомляємо, що зарахування інших податкових надходжень здійснюється на бюджетні рахунки, що діяли у 2014 році. Про зміни рахунків буде повідомлено додатково на офіційному суб-сайті  ГУ  ДФС  у  Чернігівській області.                                                                                     
                                           Про розмір податкової соціальної пільги у 2015 році       Податковим кодексом передбачено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169).      Відповідно до п.1 Розділу XIX «Прикінцеві положення» п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ набирає чинності з 1 січня 2016 року.     До 31 грудня 2015 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.     Статтею 7 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про державний бюджет України на 2015 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2015 року у розмірі 1218 гривень.     Таким чином, 100 - відсоткова податкова соціальна пільга у 2015 році становить 609 гривень.                                                                      
                                            Зміни в оподаткуванні військовим збором
      Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у частині оподаткування військовим збором.      Відповідно до п. 16і підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.     Згідно з п.п. 1.1 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.     Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).     Для резидента — це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.     Об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (ст. 163 Кодексу).     При цьому ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 цього пункту (п.п. 1.3 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).     Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.     Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).     Платник, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити військовий збір з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).     Підпунктом 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі ст. 171 Кодексу з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.     Відповідно до п.п 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу.     Відображення податковим агентом загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір за звітний період, передбачено у податковому розрахунку форми № 1ДФ, без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб - платників військового збору.                                                                                                         Фіскальна служба надала роз’яснення щодо оподаткування пенсій       Згідно з п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються зокрема суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.      Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, зокрема, нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсій, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).      Якщо база оподаткування (сума пенсії), в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.     Зазначаємо, що з 1 січня 2015 року відповідно до ст. 8 Закону України від 28 грудня 2014 року №80-VIII «Про державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмір 1218 гривень на місяць.    Тобто починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1218 грн. * 3), зобов'язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.     Якщо сума нарахування більше 12180 грн. (мінімальна заробітна плата 1218 грн.* 10) ставка податку становитиме 15 та 20 відсотків.    Наприклад:-    Громадянину - пенсіонеру нараховано 13000 грн. пенсії, сума податку на доходи фізичних осіб складає 1401,9 грн.(13000 грн.- 3654 грн. = 9346 грн., 9364 грн.* 15%=1401,9 грн.).-    Громадянину - пенсіонеру нараховано 18000 грн. пенсії, сума податку на доходи фізичних осіб складає 2260,2 грн.(18000 грн.- 3654 грн. = 14346 грн.; (14346 грн. -12180 грн.) * 20,0 % = 433,20 грн.; 12180 грн. * 15% = 1827 гривень).     Щодо подання звітності, то відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПКУ податковий агент, зокрема, зобов'язаний подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.     Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за №228/25005 (далі - Порядок).     Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб суми пенсій, розмір яких не перевищує суму оподаткування, відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «128».     Суми пенсій, розмір яких перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), - у частині такого перевищення відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «127».      Водночас у зв'язку з внесенням змін до ПКУ, зокрема, про оподаткування пенсій, на сьогодні Міністерством фінансів України розроблено та подано для затвердження до Міністерства юстиції України наказ про порядок заповнення та подання форми № 1ДФ, де передбачено, що суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), у частині такого перевищення (п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) мають відображатися за ознакою доходів «184».
                      Фіскальна служба надає роз’яснення щодо оподаткування дивідендів     Доходи, що нараховуються у вигляді дивідендів, відповідно до п.п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ належать до пасивних доходів.     Пунктом 167.5 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:20 відсотків - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту) (п.п. 167.5.1. п. 167.5 ст. 167 ПКУ).5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2. п. 167.5 ст. 167 ПКУ).      Водночас відповідно п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.     Разом з тим п.п. 170.5.2 пункту 170.5.2 ст. 170 ПКУ визначено, що будь- який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.      Поряд з цим згідно з п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.     Отже, застосування ставок податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 або 20 відс. на суми доходів, нарахованих у вигляді дивідендів, залежить від того, чи є податковий агент платником податку на прибуток підприємств.     Крім того, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника податку, тобто за ставками 15 та 20 відсотків (п.п. 170.5.3. п.170.5 ст.170 ПКУ).     Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «109».     Дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «142».                                                                                                                              Щодо оподаткування виграшів, призів    Оподаткування пасивних доходів, нарахованих як виграші чи призи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п.165.1 ст. 165 цього Кодексу) визначено п.п.164.2.8 п.164.2 ст.168 Податкового Кодексу України.     Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим п. 167.1 ст. 167, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею), на користь резидентів або нерезидентів.     Тобто ставка податку у подвійному розмірі 30 відсотків застосовується до доходів, що нараховуються податковим агентом у вигляді виграшів чи призів (крім виграшів, призів у лотерею).     Як виняток з абзацу першого цього пункту грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначеним у п. „б" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) оподатковуються за ставками, визначеними у пункті 167.1 цієї статті, а саме 15 відсотків.     При цьому відповідно до п.п. 170.6.1 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).     Згідно з п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 15 відсотків, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.     Податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку.     У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).     У зв'язку зі змінами, внесеними Законом №71 у звітності форми №1ДФ, передбачено відображення податковими агентами - операторами лотереї загальної суми нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку без зазначення відомостей про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).     Водночас виграші чи призи (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів відображаються у податковому розрахунку за формою № 1 ДФ під ознакою доходу «111».      Сума коштів, отриманих як виграш, приз у лотерею (підпункт 164.2.8 пункту 164.2 статті, 164 розділу IV Кодексу) за ознакою «166» відображається у звітності форми №1-ДФ до 31.12.2014.                                                                                              Новації добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного страхування    Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що листом Державної фіскальної служби України від 16.01.2015р. №1040/7/99-99-17-03-01-17 «Про внесення змін» надані роз’яснення щодо нововведень у нарахуванні єдиного соціального внеску:«Державна фіскальна служба України повідомляє, що у зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2015 року Законом України від  28 грудня 20І4 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі - Закон № 77-VIII), яким внесено зміни до Закону України від 8липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску  на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), а саме частину шосту статті 10 доповнено новими абзацами такого змісту:       Для осіб, зазначених в абзацах третьому - п'ятому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов'язкового державного соціального страхування:•    у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні та загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,8 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;•    у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття та загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,5 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;•    у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,41  відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази.     У разі, якщо зазначені особи виявили бажання бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, під нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюються у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.      Якщо база нарахування єдиного внеску для випадків, зазначених у цін частині, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та обраної ставки єдиного внеску,      Пунктами З.3 та 3.4 розділу З Типового договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного страхування (далі - Договір), згідно з додатком 3 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455, передбачено, що фіскальний орган в місячний строк з моменту виникнення змін повідомляє особу, з якою укладено Договір, про зміну показників, зазначених у пункті 3.1 розділу З Типового договору, а особа, з якою укладено Договір, сплачує його у новому розмірі на підставі Повідомлення про зміну показників (додається).  При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору. Новий Договір у ньому випадку не укладається.      Враховуючи викладене та з метою застосування норм законодавства необхідно врахувати зміни для діючих договорів, які було укладено органами доходів і зборів (фіскальними органами), а при укладанні нових договорів та розрахунках сум одноразової сплати єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), керуватись нормами законодавства, які набрали чинності з 1 січня 2015 року».                                                                  Застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість     Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що листом Державної фіскальної служби України від 16.01.2015р. №2391/7/99-99-19-03-02-17 «Про оподаткування податком на додану вартість» надані роз’яснення щодо порядку застосування режиму звільнення від оподаткування  податком на додану вартість:      «Державна фіскальна служба України у зв'язку з прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71), який набрав чинності з 1 січня 2015 року, та зверненнями, які надходять від платників податку на додану вартість щодо порядку застосування режиму звільнення від оподаткування податком, визначеного у підпункті 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.     Враховуючи внесені Законом № 71 зміни до Кодексу, з 1 січня 2015 року припинили дію пункти 5 та 6 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, якими було передбачено тимчасове (до 1 січня 2015 року) звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з:виконання робіт та постачання послуг суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому дохід такого суб'єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб'єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його доходу за попередній звітний (податковий) рік;виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операцій з виробництва та/або постачання паперу і  ка