Щомісяця працівники  ДПІ у м. Чернігові  ГУ Міндоходів у Чернігівській області проводять Інтернет – семінари.  Надаємо відповіді на питання, які надійшли у лютому поточного року.                1. Чи необхідно  подавати декларацію про майновий стан та доходи спадкоємцю, який сплатив податок на доходи фізичних осіб до нотаріально оформлення об’єкту спадщини?                Відповідь: Відповідно до норм ст.  164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з Розділом IV Податкового кодексу.                Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Розділом IV Податкового кодексу для оподаткування спадщини.               Згідно зі ст. 174 Податкового кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.     Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів.                Разом з тим, п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу визначено, що відповідно до Розділу IV Податкового кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 Податкового кодексу.                Отже, враховуючи зазначене, фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунку) та сплатили податок на доходи з фізичних осіб до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання  такої декларації.            2. Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які можуть бути зазначені у свідоцтві ФОП - платника єдиного податку?             Відповідь: Відповідно до п.299.1 ст.299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку видається суб’єкту господарювання, який подав до контролюючого органу заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.              У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані фізичною особою – підприємцем першої та другої груп види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.              Враховуючи вищевикладене, на підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування у свідоцтві платника єдиного податку, виданому фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку першої або другої групи, повинні бути зазначені всі обрані фізичною особою - підприємцем види діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. Тобто, Кодексом не передбачено обмежень щодо кількості видів діяльності, які можуть бути зазначені у свідоцтві платника єдиного податку, яке видається фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку першої або другої групи.              Згідно з положеннями Кодексу види господарської діяльності не зазначаються у свідоцтві платника єдиного податку, яке видається фізичним особам – підприємцям - платникам єдиного податку третьої або п’ятої групи.              3. Які існують  нововведення для  тих, хто знаходиться на загальній системі оподаткування?              Відповідь: З 1 січня 2014 р. підприємці - загальносистемники повинні були перейти на облік доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат, форму якої затверджено наказом Міндоходів України від 16.09.13 р.№ 481 (див. роз'яснення Міндоходів України від 27.11.13 р.).             При цьому Книги обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 24.12.10 р. № 1025, які вони вели до 2013р., здавати в податкову або викидати не потрібно. Ці Книги мають зберігатися в підприємця протягом 1095 днів, наступних за останнім днем терміну подання податкової декларації, яка заповнювалася на підставі даних із них.              4. Розкажіть, будь-ласка, про особливості застосування та розміри податкової соціальної пільги у 2014 році. Хто може скористатися податковою соціальною пільгою та за яких умов?              Відповідь: Податкова соціальна пільга надає можливість платнику податків зменшити нарахований загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді зарплати. Сума пільги віднімається з доходу, і тільки після цього він обкладається податком на доходи фізичних осіб. Розмір такого неоподатковуваного мінімуму встановлений як відсоток до прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня звітного податкового року (у розрахунку на місяць). При цьому важливо пам'ятати, що при визначенні суми пільги використовується мінімум, встановлений саме на 1 січня, і протягом року її розмір не змінюється, незважаючи на подальше зростання даного соціального стандарту.        В Податковому кодексі передбачено, що податкова пільга повинна становити 100 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня. Водночас перехідними положеннями Кодексу встановлено: до 2015 року пільга становить 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму. Оскільки на 1 січня 2014 прожитковий мінімум дорівнював 1218 гривням, то сума податкової пільги протягом усього року - 609 гривень.             Податковою соціальною пільгою може скористатися будь-яка фізична особа, яка є платником податків. Податкова пільга застосовується до нарахованої місячної зарплати, якщо її розмір не перевищує певну Кодексом суму, яка дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатних осіб на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 та округленої до 10 гривень. Розмір обмеження зарплати визначається щорічно (виходячи з прожиткового мінімуму на 1 січня) і не змінюється протягом року. У цьому році сума обмеження становить 1710 гривень.             Застосування пільги розпочинається з дня отримання працедавцем заяви платника і документів, що підтверджують право на її застосування.             Податкова соціальна пільга може надаватися тільки на одному місці роботи.      Якщо людина працює в декількох місцях, то вона має приво вибирати, де їй вигідніше скористатися пільгою. Вона повинна подати письмову заяву та документи, які підтверджують право на отримання пільги.              5. Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю фізичною особою (громадянином)?              Відповідь: Відповідно до ст.126 Податкового кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:            при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;            при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.            Крім того, відповідно до ст. 129 Податкового кодексу від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання,  нараховується пеня.             6. Коли фізична особа — підприємець має подати податкову декларацію та сплатити орендну плату відповідно до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності?Відповідь: Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України  встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного органу Міндоходів за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за відповідною формою з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.               Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.              Органи Міндоходів щороку до 1 травня здійснюють облік фізичних осіб  - платників податку і нарахування відповідних сум податку.              До 1 липня поточного року органи Міндоходів видають платникові податкове повідомлення-рішення про сплату податку за відповідною формою.             Таким чином, якщо договір оренди земельної ділянки державної або комунальної власності оформлено на фізичну особу — підприємця, то такий підприємець подає до органу Міндоходів за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю і сплачує податок щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. А якщо такий договір оренди оформлено на фізичну особу, то нарахування сум податку провадиться органами Міндохів, які видають податкові повідомлення-рішення платникові до 1 липня поточного року.Земельний податок сплачується громадягами протягом 60 днів з дня вручення зазначеного повідомлення-рішення.             7. Які ставки екологічного податку діють з 2014 року?             Відповідь: З поточного року ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах зросли на 25 відс. та складають тепер 100 відс. ставок екологічного податку, встановлених ст. 243 – 246 Податкового кодексу України.             Зміни  передбачено п. 2 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.              8. Підприємцем – платником єдиного податку другої групи 20.02.2014 р. подано заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності. До якої дати такому підприємцю необхідно сплачувати єдиний податок?              Відповідь: Згідно з п. 294.6 ст.294 Податкового кодексу у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до територіального органу Міндоходів України заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.              Пунктом 295.8 ст. 295 Податкового кодексу встановлено, що у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до територіального органу Міндоходів України подано заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності.