Податок на нерухоме майно: які об’єкти не підлягають оподаткуванню     Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:     а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);      б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;      в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;      г) гуртожитки;     ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;     д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;     е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;     є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;     ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;     з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;     и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;     і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;     ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;     й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;     к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;     л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.     Підпунктом 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції (далі – АТО).     Нараховані та сплачені за період проведення АТО суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.      До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов’язань не застосовуються строки давності, встановлені ст. 102 ПКУ, крім сум надміру сплачених податкових зобов’язань платників податків, які припиняють свою діяльність.     Згідно з п.п. 38.1 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ:     - тимчасово окупована територія – територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України;     - територія населених пунктів на лінії зіткнення – населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.     З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 106.02). «Електронний чек» відкриває нові перспективи     Державна фіскальна служба України продовжує вживати заходи для покращання умов ведення бізнесу з одночасним створенням умов для його прозорості. Черговим етапом стало впровадження пілотного проекту електронної системи – «Електронний чек». Ця новація має привести до якісно нових перетворень у ланці «підприємець - споживач».      Сутність новітньої моделі полягає у впровадженні альтернативного технологічного рішення для реєстрації розрахункових операцій в сфері торгівлі без застосування традиційних реєстраторів (РРО).      Програма «Електронний чек» має ряд суттєвих переваг:      Система може бути встановлена на будь-який пристрій – персональний комп’ютер, планшет чи смартфон.      Вона доступна, безкоштовна та може бути інтегрована з іншими системами Державної фіскальної служби і бухгалтерськими програмами.      Має найвищий ступінь захисту і працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень.      Крім того, застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності придбавати традиційний касовий апарат, а відтак, друкувати паперові чеки.       Фіскальний чек громадяни зможуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету (електронного сервісу ДФС, розміщеного на офіційному веб-сайті контролюючого органу).        Система «Електронний чек» - не тільки зручна і економна для підприємців, але й дозволить підвищити ефективність контролю за розрахунковими операціями та оперативно виявляти факти порушень при здійсненні таких операцій, а також зменшить обсяги тіньового обігу товарів, в т. ч. підакцизних. На Чернігівщині малий та середній бізнес поповнили бюджети на 2,2 млрд гривень     До бюджетів Чернігівської області у першому півріччі 2018 році суб’єктами господарювання середнього і малого бізнесу сплачено 2,2 млрд грн або майже  половину загальної суми надходжень.     По платежах державного бюджету представниками середнього бізнесу сплачено 657 млн грн податків і зборів (майже 30 відс. доходів бюджету), малого бізнесу та мікропідприємництва – майже 442 млн грн (19,6 відс.).     До місцевих бюджетів територіальних громад суб’єктами середнього підприємництва сплачено майже 516 млн грн (23 відс. загальної суми), представниками малого бізнесу - майже 590 млн грн (понад 26 відс. надходжень).      Внесок малого бізнесу у наповнення бюджетів територіальних громад залишається стабільним, а сума сплачених податків у порівнянні до відповідного періоду минулого року збільшилась на чверть або на 119 млн гривень.      Суб’єкти господарювання середнього підприємництва забезпечили майже такий же внесок у наповнення місцевих бюджетів, як і у першому півріччі минулого року (23 відс.), сума сплачених податків збільшилась на 22 відс. (+213 млн грн).     Значний внесок у формування місцевих бюджетів за рахунок сплати податків представниками середнього бізнесу простежується у Срібнянському (59 відс.), Н Сіверському (55 відс.), Ічнянському (47 відс.), Прилуцькому (40 відс.) та Ріпкинському (39 відс.) районах. У містах обласного значення цей показник становить близько 15 відс. у містах Прилуки, Ніжин та Чернігів, понад чверть сплачених сум – у місті Н Сіверський.      Понад третину доходів місцевих бюджетів за рахунок сплати податків суб’єкти малого  бізнесу та мікропідприємництва забезпечують у 6 районах області: Семенівському (майже 36 відс.), Ніжинському (34 відс.), Коропському (33,5 відс.), Сосницькому (33,5 відс.), Менському (33 відс.), Городнянському (32,8 відс.).      У містах обласного значення цією категорією платників забезпечено більше четвертої частини доходів територіальних громад: у Чернігові – 29,5 відс. (сплачено більше 229 млн грн), Прилуках – понад 25 відс. (майже 34 млн грн), Ніжині – 25 відс. (понад 30 млн грн), Н Сіверському – 25,6 відс. (6,7 млн грн).    У Головному управлінні ДФС у Чернігівській області обговорили, як покращити надходження ЄСВ     У Головному управлінні ДФС у Чернігівській області відбулась спільна робоча нарада за участі очільника фіскального органу Олексія Барановського та  начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області Юрія Юрченка.       На нараді обговорювали стан сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для забезпечення своєчасного фінансування виплати пенсій.     Керівники відомств та учасники зустрічі  окреслили основні напрямки співпраці щодо роботи з підприємствами, які попри свою економічну активність сплачують незначні суми єдиного внеску або допускають заборгованість.      Доповідачі наголошували, що основними джерелами збільшення надходжень до пенсійного бюджету області є зростання заробітної плати та кількості застрахованих осіб, у тому числі за рахунок детінізації зайнятості.     Важливу увагу приділили питанню об’єднання спільних зусиль щодо легалізації виплати заробітної плати суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у регіоні. Керівники підприємств повинні взяти відповідальність за сумлінну сплату податків, а контролюючі, органи в свою чергу, гарантуватимуть не втручання у їх господарську діяльність.     На завершення наради, учасники висловили переконання, що співпраця Головних управлінь ДФС області та Пенсійного фонду сприятиме ефективній роботі щодо створення передумов для гарантованого пенсійного забезпечення громадян та реалізації прав застрахованих осіб.Сплата ЄСВ – запорука своєчасності та стабільності пенсійних виплат     Наразі у суспільстві набуло резонансу питання своєчасності пенсійних виплат, які для значної частини як країни, так і області, є основним джерелом доходів.     Відповідно до законодавства дохідна частина Пенсійного фонду, що у подальшому спрямовується на виплату пенсій, формуються  здебільшого за рахунок сплати роботодавцями єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування працівників (ЄСВ).     Станом на 01.07.2018 року кількість страхувальників - платників єдиного внеску в Чернігівській області становить майже 50 тисяч, в тому числі 33 тисячі -підприємці.     Щомісячно юридичними та фізичними особами подається більше 13 тисяч звітів про нараховану заробітну плату та єдиний внесок найманим працівникам. У поточному році роботодавці звітували по 237 тисячах найманих працівниках.     Приватними підприємцями подається щорічно майже 27 тисяч звітів про сплату ЄСВ особисто.     У першому півріччі 2018 року цими категоріями платників сплачено понад 1,9 млрд грн єдиного внеску. Майже половину цієї суми забезпечили бюджетні установи (48 відс або 951 млн грн), підприємства та організації, що здійснюють діяльність у сфері виробництва, торгівлі та послуг – 41  відс (807 млн грн). Підприємцями сплачено 210 млн грн або майже 11 відс загальної суми.     У порівнянні з відповідним періодом минулого року, надходження ЄСВ зросли майже на 30 відс або на 448 млн гривень. Така ж тенденція зберігається і у липні.      З метою збільшення надходжень єдиного внеску органами ДФС області проводиться роз’яснювальна робота з страхувальниками та підприємцями щодо необхідності своєчасної та повної сплати ЄСВ, збільшення розміру заробітної плати, виведення зарплат з тіні.      Крім того, вживаються заходи до порушників законодавства про нарахування та сплату єдиного внеску. Так, протягом І півріччя поточного року до адміністративної відповідальності притягнуто керівників 41 підприємства області, накладено штрафів на 22 тис грн та застосовано фінансові санкції в сумі понад 4 млн гривень.      Враховуючи той факт, що у разі несплати роботодавцем єдиного внеску, найманому працівникові такі періоди не зараховуються до страхового стажу, податковими органами приділяється окрема увага стягненню заборгованості по ЄСВ. Так, за шість місяців 2018 року за рахунок погашення боргу надійшло 19,8 млн грн ЄСВ, з них 6,8 млн грн - завдяки спільній взаємодії з Державною виконавчою службою.     Вимоги до новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій, які допускаються до участі в пілотному проекті     ДФС України розпочато реалізацію пілотного проекту щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій.      Нагадаємо, з 19.06.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 472, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.      Згаданим Порядком зазначено, що до новітніх моделей комплексів застосовуються на період проведення експериментального проекту вимоги, затверджені постановами КМУ від 18.02.2002 № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» і від 02.03.2016 № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування» з урахуванням таких особливостей, що програмні комплекси повинні забезпечувати, зокрема:      - виконання розрахункової операції та передачі контрольно-звітної інформації до системи обліку даних в режимі реального часу;      - друкування розрахункових та інших звітних документів;      - збереження даних про опис товарів, фіскальної інформації, даних, на основі яких формуються розрахункові документи та звіти про розрахункові операції;      - використання електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» для здійснення технологічних операцій;      - використання технології, розробленої Національним банком України, або електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» для захисту від підміни та модифікації даних реєстраторів.      Зазначимо, що інноваційна система реєстрації та обліку РРО – e-Receipt, розроблена ДФС України, забезпечує оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.      Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм.       Ця система передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».      Всі кейси цієї системи безкоштовні для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування.     Підпільне виробництво небезпечного сурогату викрили на Чернігівщині     Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Чернігівській області, під процесуальним керівництвом прокуратури Чернігівської області, припинили діяльність підпільного виробництва небезпечного для здоров’я алкогольного сурогату.     Цього разу викрито одразу 2 цехи, в яких виробляли фальсифікат. Один з цехів був розташований у приватному будинку, інший – в гаражі.      Виробництво здійснювалось шляхом змішування спирту невідомого походження з водою та іншими харчовими домішками з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво.      Під виглядом елітних алкогольних напоїв відомих торгівельних марок злочинці реалізовували свій небезпечний для здоров’я напій через мережу Інтернет за допомогою соціальної мережі та з використанням мобільних додатків миттєвих повідомлень («Viber» та інші).     Реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв здійснювалась як в традиційних скляних пляшках, так і в пластикових пакетах «bag-in-box» (об’ємом по 10, 3 і 2 літри ) з нанесеними логотипами елітних алкогольних напоїв.     Потужність виявлених гуралень перевищувала 20 тисяч літрів фальсифікату щомісяця.     За результатами 10 обшуків, проведених в місцях виготовлення і зберігання фальсифікату, з незаконного обігу вилучено 1600 літрів спирту та 12 200 літрів фальсифікованих алкогольних напоїв. У ході проведених заходів також були вилучені обладнання для виготовлення сурогату, фурнітура, порожня тара для упаковки популярних елітних торгових марок, пластикові ємності із залишками рідини з характерним запахом спирту.      Загальна вартість вилучених товарно-матеріальних цінностей становить 4,7 млн  гривень.      На даний час триває досудове розслідування по кримінальному провадженню, зареєстрованому за ч.1 ст.204 та ч.1 ст.199 КК України, за фактом незаконного виготовлення та збуту алкогольної продукції, маркованої підробленими марками акцизного податку.                           З податку на нерухомість можна провести звірку     У Головному управлінні ДФС у Чернігівській області нагадують, що відповідно до підпункту 266.7.3 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:      - об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;      - розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;      - права на користування пільгою із сплати податку;      - розміру ставки податку;      - нарахованої суми податку.      У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).    
       До Податкового кодексу України внесено зміни     Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу, що  28.07.2018 набрав чинності Закон України від 03.07.2018 № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Закон № 2477).      Законом № 2477 внесені наступні зміни:    -  пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом;    - пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 «Податкова знижка» ПКУ, що викладено у новій редакції, згідно з якою до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема, належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
     За продаж неповнолітнім особам алкогольних та тютюнових виробів співробітники фіскальної служби анулювали 16 ліцензій     Протягом півріччя працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС в області виявлено 74 факти порушень у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.     За матеріалами перевірок прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій на суму понад 863 тисячі гривень.     Серед найбільш розповсюджених порушень – роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої. З початку року встановлено 49 таких порушень, штрафна фінансова санкція у даному випадку становить від 10 тис. гривень.      Серед інших порушень виявлено 4 випадки торгівлі алкогольними напоями маркованими підробленими марками акцизного податку, 9 – роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, 4 - торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місці СГ, що не мають статусу громадського харчування, 2 - зберігання алкогольних напоїв у місцях, не внесених до єдиного державного реєстру, тощо.        З початку року анульовано 16 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами за продаж даної продукції особам, які не досягли 18 років.