«Єдине вікно» на митниці доводить свою ефективність      На початку травня закінчився 90 денний перехідний період для добровільного застосування суб’єктами господарювання системи «єдине вікно» у нових місцях митного оформлення товарів.Як відомо, з 1 лютого 2018 року на митницях запрацював оновлений порядок інформаційного обміну за принципом «єдиного вікна». Зокрема, було запроваджено диференційований підхід до обов’язкового застосування «єдиного вікна» з урахуванням особливостей транспортних операцій. Також було запроваджено на 90 днів перехідний період у вигляді добровільного застосування системи «єдиного вікна» у кожному новому місці митного оформлення, в якому розпочалось застосування цієї системи.     При цьому, до 31 січня 2019 року у всіх місцях митного оформлення застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації здійснюється за рішенням підприємства, у разі:  переміщення товарів транзитом;  ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових відправленнях або у міжнародних експрес-відправленнях;  вивезення за межі митної території України товарів, які перетинають митний кордон іншим, ніж автомобільний, видом транспорту.     За повідомленням фахівців Чернігівської митниці ДФС рівень застосування підприємствами принципу «єдиного вікна» при митному оформленні товарів постійно зростає.  Так у  квітні поточного року  за принципом «єдиного вікна» оформлено: 88 відс. митних декларацій поданих у режимі експорту та 80 відс. декларацій - у режимі імпорту.      З метою оптимізації та створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності Чернігівська митниця ДФС рекомендує всім суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснювати митне оформлення товарів за принципом «єдиного вікна». Можливість здійснення митного оформлення за принципом «єдиного вікна» передбачена в усіх місцях митного оформлення на території України.Результати роботи підрозділу внутрішньої безпеки  Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо протидії корупції за 4 місяці 2018 року     З метою протидії корупції та злочинності працівниками відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Чернігівській області з початку року проведено 41 службове розслідування та перевірки, за результатами яких 14 матеріалів спрямовано до правоохоронних органів для прийняття рішень, 13 посадовців притягнуто до дисциплінарної відповідальності та винесено 8 офіційних застережень про недопущення в подальшому виявлених недоліків.     Крім того, за матеріалами, складеними відділом внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Чернігівській області, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 кримінальних проваджень стосовно працівників фіскальної служби області за фактами скоєння злочинів, пов’язаних  зі службовою діяльністю.     Про факти зловживання службовим становищем працівниками фіскальної служби просимо повідомляти за телефоном «Довіри»: (0462) 668-522 (цілодобово), або звертатися безпосередньо до відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Чернігівській області (м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, каб.208). Жодне повідомлення не залишиться поза увагою.     Запис на особистий прийом до начальника відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Чернігівській області ГУ ДФС у Чернігівській області Щербиніна Сергія Вікторовича проводиться за телефоном: (0462) 652-975. До платників податків сфери обігу підакцизних товарів застосовано штрафних санкцій на понад 400 тисяч гривень     Фахівцями управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Чернігівській області протягом січня - травня поточного року проведено 39 перевірок суб'єктів господарювання, які займаються роздрібною торгівлею алкогольними напоями та тютюновими виробами. За результатами таких перевірок виявлено 37 фактів порушень законодавства та застосовано штрафних санкцій на суму 443,8 тис грн.     За словами заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Головного управління ДФС у Чернігівській області Миколи Любочкіна, найбільш розповсюджене порушення законодавства серед перевірених платників податків - це здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої (законодавством передбачено застосування  штрафних санкцій у розмірі від 10 тис грн).     Також мають місце і таки порушення законодавства, як торгівля алкогольними напоями маркованими підробленими марками акцизного податку; торгівля тютюновими виробами за цінами вищими за встановлені максимальні; торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії; торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місцях, що не мають статусу закладів громадського харчування; роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії; роздрібна торгівля алкогольними напоями із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, не зазначеного в ліцензії; подання звітності до органів виконавчої влади, що містять недостовірні відомості.     Крім того, в поточному році анульовано 10 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі порушення суб’єктами господарювання вимог ст. 15-3 Закону України  від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами, а саме продаж алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.    
На Чернігівщині  42 громадянина  задекларували доходи понад мільйон гривень     За інформацією управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області близько 14 тисяч громадян області задекларували доходи, отримані протягом 2017 року.      Загальна сума задекларованих доходів складає понад 1 млрд грн. Громадянами при заповненні декларацій самостійно визначено до сплати в бюджет 14,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 2,8 млн грн військового збору.     Серед загальної кількості громадян, які подали декларації, у 2017 році доходи понад 1 млн грн отримали 42 громадянина області. Такими декларантами відображено майже 305 млн грн доходів та визначено до сплати в бюджет понад 1 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 124 тис грн військового збору. Порівняно з минулим роком кількість мільйонерів в області збільшилась.      Серед задекларованих доходів найбільшу частку складають доходи, отримані у вигляді спадщини чи подарунків, від продажу майна, а також іноземні та інвестиційні доходи.      Крім того, 2800 громадян області скористалися правом на податкову знижку. Переважна більшість декларантів заявили про повернення сплачених сум на користь учбових закладів. Загальна сума податку, яка підлягає поверненню з бюджету складає близько 5 млн гривень.Для отримання пільги зі сплати земельного податку фізична особа має звернутись до контролюючого органу      Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.      Разом з цим на підставі п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:     - інваліди першої і другої групи;     - фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;     - пенсіонери (за віком);     - ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;      - фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.     Крім того, Законом України від 28 грудня 2014 року № 76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» виключено абзац п’ятий частини другої ст. 2 Закону України від 27 лютого 1991 року № 791а-XII «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким виключено зону посиленого радіоекологічного контролю (4 зона), та виключено ст. 23 Закону №796, якою були визначені компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4. Тобто пільги щодо сплати земельного податку фізичним особам, які віднесені до осіб категорії 4, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не надаються.     Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: - для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.     Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв). Тобто фізичні особи, визначені у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, за земельні паї сплачують земельний податок на загальних підставах.     Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія).     Дане роз’яснення розміщене на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України у категорії 112.04. Якщо використовуєте працю найманих осіб без оформлення трудових відносин – чекайте на перевірку       Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.      Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.      Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ (абзаци перший, другий та четвертий п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).      Порядок проведення документальних планових та позапланових перевірок визначений ст.ст. 77, 78 ПКУ.      Згідно з п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.      Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.    Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).      Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ). Згідно з п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.       Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.      При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту (абзаци перший, другий п. 85.2 ст. 85 ПКУ).      Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.      Отже, у разі наявності та/або отримання контролюючим органом інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючий орган має право на проведення перевірки (документальної планової, позапланової та фактичної) суб’єкта господарювання щодо дотримання роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).      З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 136.06). Щодо умов ввезення на митну територію України легкових автомобілів, що використовувалися      Відповідно до п. 15 підрозд. 5 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями тимчасово, до 31 грудня 2018 року, зменшено ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що використовувалися, та класифікуються у товарній позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, крім автомобілів, що:    - мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;   - вироблені до 1 січня 2010 року;   - ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.     Відповідно до розділів І та ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 №1118, при ввезенні транспортних засобів (далі – ТЗ) на митну територію України та його митному оформленні власник або уповноважена особа подає уповноваженій посадовій особі митниці ДФС, зокрема, оригінали та ксерокопії реєстраційних (технічних) документів на ТЗ (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття ТЗ з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом, а у разі необхідності вирішення додаткових питань, посадова особа митниці ДФС може вимагати митні документи країни придбання ТЗ; сервісну книжку; експертний висновок; фотографії; технічну документацію.     У свою чергу ст. 43 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) визначено перелік документів, що підтверджують країну походження товару, а саме: сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.     Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару (п. 9 ст. 43 МКУ).     З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 215.03). Оновлено реєстр ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами      Інформацію про дію ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами можна перевірити on-line на субсайті Територіальних органів ДФС у Чернігівській області.       Для зручності платників на субсайті (http://ch.sfs.gov.ua) в розділі «Реєстри» розміщено Реєстр виданих, призупинених та анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у Чернігівській області. Інформація регулярно оновлюється  і перебуває в актуальному стані на вказану дату.   За недотримання правил зберігання, транспортування і продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачена відповідальність     Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) вважаються такими, що немарковані:     - алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;     - алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;     - вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;     - алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.     Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ).     Відповідно до ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами і доповненнями (далі – КУпАП) роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.     Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 164 прим. 5 КУпАП).     Відповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку – 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.     З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 116.12). Про оподаткування «елітних» автомобілів      Згідно з п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року ( у 2018 році  це 1 396 125 гривень). Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.      Податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень.      Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.      Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.