За наслідками перевірки чернігівські податківці встановили заниження ПДВ  на 3,7 мільйона гривень     Фахівцями управління аудиту Головного управління ДФС у Чернігівській області в рамках кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень було проведено документальну позапланову виїзну перевірку одного з чернігівських СГД з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з рядом контрагентів.       В ході перевірки було  встановлено, що за час діяльності вказаний СГД здійснював придбання продуктів харчової групи та іншої продукції у підприємств реального сектору економіки. В подальшому придбана харчова продукція фактично реалізовувалася за готівку на внутрішньому ринку України оптовими партіями без відображення по бухгалтерському обліку. Документально по обліку відображалася реалізація зазначеної продукції на адресу підприємств, що входять до транзитно - конвертаційних груп, та які досліджувалися в ході проведення перевірки. Організатори «конвертаційного центру» створили шляхом реєстрації на підставних осіб ряд інших СГД, реквізити та рахунки яких  використовувалися для прикриття незаконної діяльності, що полягала в наданні послуг по незаконному формуванню податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки шляхом документального оформлення безтоварних господарських операцій.     Також в ході перевірки було встановлено що у підприємств-контрагентів  відсутній рух активів, зобов’язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до здійснення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал, відсутні транспортні засоби, які необхідні для переміщення товарів, відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності тощо).       За наслідками проведеної перевірки встановлено заниження податку на додану вартість  на загальну суму 3,7 мільйона гривень.  До місцевих бюджетів Чернігівщини надійшло майже 1,5 млрд. грн.  податків та зборів       За січень-квітень поточного року платники податків Чернігівщини  перерахували до місцевих бюджетів 1462 млн. грн., це майже на 268 млн. грн. більше, ніж минулоріч.  Основними платежами до місцевих бюджетів є:      - податок на доходи фізичних осіб –  близько 909 млн. грн. (+193 млн. грн. відповідно минулого року);      - єдиний податок – понад 221 млн. грн. (+ майже 50 млн. грн.);      - земельний податок та орендна плата  - понад 196 млн. грн. (+ 5,6 млн. грн.);      Крім того, від акцизного податку з роздрібного продажу підакцизної продукції до бюджетів надійшло понад 34 млн. грн., податку на прибуток – 18,7 млн. грн., податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки – майже 17 млн. гривень.       За користування лісом, надрами й водою платники  податків поповнили місцеві бюджети на понад 37 млн. грн. (у т.ч. від використання лісових ресурсів місцеві бюджети отримали майже 22 млн. грн.,  за спеціальне використання води – понад 3 млн. грн. та за користування надрами – 12,5 млн. грн.). Екологічного податку надійшло понад 7 млн. грн., плати за ліцензії – 5 млн. гривень.За чотири місяці зовнішньоторговельний обсяг в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС перевищив 10,8 млрд. гривень     У Чернігівській митниці ДФС повідомляють, що загальний зовнішньоторговельний  баланс експортно-імпортних операцій у зоні діяльності митниці протягом січня-квітня складає 10,9 млрд. грн., з них -  експорт майже 3,5 млрд. грн. та імпорт 7,4 млрд. гривень. За вартісними показниками це на 9 відс. менше, а за ваговими – на 6 відс. більше ніж за відповідний період минулого року.     За чотири перших місяці року відбулося зменшення обсягів імпортних операцій за вартісними показниками на 16 відс. та збільшення за ваговими - на 5 відсотків. Тенденція до збільшення обсягів експорту товарів простежується, як за вартісними показниками - на 17 відс., так і за ваговими - на 11 відсотків.      Упродовж січня-квітня митниками оформлено 21 465 експортно-імпортних митних декларацій, майже 100 відс. яких подано в електронному вигляді. Наразі на обліку в зоні діяльності митниці перебуває 2 047 суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, з яких фактично здійснювали діяльність 460. Крім того, зовнішньоторговельні операції здійснювали 199 суб'єктів, які знаходяться на обліку в інших митницях.       За даними митниці серед імпорту переважали міндобрива, вугілля, лінія пакування сигарет, трактори, тютюн, на експорт частіше відправляли шпалери, сигарети з фільтром, заготовки верхньої частини взуття, пиломатеріали, систему сухого шлакозоловидалення та багатожильний провід.Завдяки зміні реквізитів фіскального чеку при реалізації пального посилиться контроль за надходженнями до місцевих бюджетів     З квітня поточного року набрали чинності зміни щодо форми та змісту розрахункових документів. У тому числі фіскальних чеків РРО. Даними змінами передбачено додатковий реквізит фіскального чеку – код підкатегорії палива згідно з УКТ ЗЕД. Дані нововведення повинні забезпечити зарахування в автоматичному режимі частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України палива до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.     У разі відсутності у фіскальному чеку одного із реквізитів, реалізація палива з таким чеком буде прирівняна до реалізації палива без чеку.     Тобто, при проведенні перевірки до таких платників податків будуть застосовані штрафні санкції за реалізацію палива без попереднього програмування РРО та без застосування РРО і видачі фіскального чеку встановленого зразка. За дане порушення також передбачено притягнення до адміністративної відповідальності.     У реаліях сьогодення певна частка порушень зумовлена незнанням платниками податків чинного законодавства та актуальних змін. Проте, як відомо, це не звільняє від відповідальності за скоєні порушення.     З метою упередження порушень законодавства та забезпечення зарахування в автоматичному режимі частини акцизного податку з палива до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування головне управління ДФС у Чернігівській області звертається до керівників суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію пального з вимогою дотримуватися норм законодавства та попереджає про відповідальність за їх порушення.     Покупцям радимо завжди вимагати чек за зроблену покупку.Щодо визначення  дати  реалізації пального з метою складання акцизної накладної     ГУ ДФС у Чернігівській області інформує як визначається дата реалізації пального з метою складання акцизної накладної, у тому числі, якщо відвантаження пального продавцем і отримання пального покупцем, а також сплата, перехід права власності, або підписання акту приймання-передачі про його отримання відбувається не в один день.     Отже, відповідно до абзацу першого п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі – ПКУ) платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.    Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.     Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (абзац перший п. 231.3 ст. 231 ПКУ).     При цьому платником податку також надається право складання акцизної накладної за щоденними підсумками операцій та не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця у випадках, визначених п. 231.3 ст. 231 ПКУ.     Таким чином, з метою складання акцизної накладної датою здійснення операції з реалізації пального вважається дата передачі (відпуску, відвантаження) такого пального, що засвідчується у первинних документах незалежно від того, коли відбулась оплата або перехід права власності, отримання його покупцем.Про ставки рентної плати за спеціальне використання води у 2018 році     Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу на те, що відповідно до п. 110 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797 - VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» з 01.01.2018 до п.255 ст.255 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) внесено зміни в частині визначення кола платників рентної плати, а саме: обов'язок платника з рентної плати за спеціальне використання води покладено на суб'єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.     Нагадаємо, що первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.     Так, з 2018 року вторинні водокористувачі не є платниками рентної плати за спеціальне використання води. Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначали податкові зобов'язання за IV квартал 2017 року.     За наступні податкові періоди вторинні водокористувачі не подають декларації разом з Додатком 5. При цьому, заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до контролюючих органів не подається.     Щодо ставок рентної плати за спеціальне використання води (далі - Рентна плата) у 2018 році, то Законом України від 07 грудня 2017 року №2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни до Кодексу, а саме до ст. 255 Кодексу та збільшено на 16,8 відс. (порівняно з діючими у 2017 році) ставки Рентної плати, які застосовуються при обчисленні податкових зобов'язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2018 році.      Для платників Рентної плати, що звітують по Чернігівській області, ставки встановлено у таких розмірах:     Підпункт 255.5.1. п.255.5 ст. 255 Кодексу - за спеціальне використання поверхневих вод:Басейни річок, включаючи притоки всіх порядків    Ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрівДніпра на північ від м. Києва (Прип'яті та Десни), включаючи м. Київ  - 58,17, інших водних об'єктів -   63,97     Підпункт 255.5.2 п.255.5 ст. 255 Кодексу - за спеціальне використання підземних вод:     Ставка рентної плати, гривень за 100 куб. метрів:Городнянський, Корюківський, Ічнянський, Сосницький, Сновський, Талалаївський райони - 87,21, інші адміністративно-територіальні одиниці області -68,19.     Підпункт 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 Кодексу - за воду, що входить виключно до складу напоїв: 55,21 гривні за 1 куб. метр поверхневої води; 64,39 гривні за 1 куб. метр підземної води.Звітність про суми податкових пільг за перший квартал 2018 року     Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу платників податків на те, що 10 травня 2018 року - останній термін подання звіту про суми податкових пільг за перший квартал 2018 року.    Нагадаємо, що форму Звіту затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг».     Звіт подається щоквартально  наростаючим підсумком (за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців) протягом 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем податкового періоду.    Суб’єкт господарювання, який подає Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, зазначає в ньому код і найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, і Довідника інших податкових пільг.    Для складання Звіту за перший квартал 2018 року слід використовувати Довідник № 87/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.04.2018 року та Довідник № 87/2 інших податкових пільг станом на 01.04.2018 року, з якими можна ознайомитися на офіційному веб - порталі ДФС у банері «Довідники» (http://sfs.gov.ua).     Механізм застосування до українських та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій     Санкції, зазначені у статті 37 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон 959), застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів фіскальної служби, контрольно-ревізійної служби, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.      Санкції можуть бути застосовані до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.      Як пояснили фахівці відділу фінансових операцій управління аудиту Головного управління ДФС у Чернігівській області застосуванню спеціальних санкцій до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарювання може передувати офіційне попередження центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.       Індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону 959.     З метою контролю за діяльністю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що допустили порушення у цій сфері,  оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Мінекономрозвитку чи уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції. Оформляється разова (індивідуальна) ліцензія у порядку, визначеному Мінекономрозвитку.       Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону 959 та/або пов’язаних з ним законів України, і скасовується Мінекономрозвитку.     Застосування тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності щодо українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності позбавляє права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими статтею 4 Закону 959, за винятком:     завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності були перераховані кошти до застосування цієї санкції;     завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, що була відправлена за межі України українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена в Україну іноземними суб’єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.     Для завершення таких операцій українському суб’єктові зовнішньоекономічної діяльності слід у встановленому порядку отримати разову (індивідуальну) ліцензію Мінекономрозвитку.     Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону 959 та/або пов’язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення Мінекономрозвитку.      Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності переводяться Мінекономрозвитку на індивідуальний режим ліцензування.      Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.      Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.     При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.     ГУ ДФС у Чернігівській області  звертається до платників податків, що здійснюють свою діяльність у сфері ЗЕД, з проханням  про більш ретельний вибір контрагентів-нерезидентів, відповідальний підхід до текстів експортно-імпортних контрактів та своєчасне звернення до відповідних інституцій у разі порушення контрагентами взятих на себе зобов’язань.       Протягом чотирьох місяців Чернігівською митницею перераховано до держбюджету понад 1,6 млрд. гривень     За чотири місяці поточного року обсяги надходжень митних платежів до державного бюджету на Чернігівщині перевищили 1,6 млрд. гривень.      У Чернігівській митниці ДФС повідомили, що додаткові надходження  склали  27,7 млн. гривень.      Найбільша частка з них надійшла за результатами роботи у напрямку контролю за митною вартістю товарів – 25,3 млн. грн., решта –  контролю за визначенням країни походження товарів та їх класифікацією.       Основними бюджетоформуючими товарами у січні-квітні 2018 року були добрива, кам’яне вугілля, тютюнова сировина, пневматичні гумові шини, трактори та  пиво солодове.      Загалом імпорт товарів здійснювали 383 імпортери, у тому числі  140 - з  інших регіонів. При цьому суб’єктами господарювання з інших регіонів сплачено 866,3 млн. грн. або понад 52 відс. загальної суми платежів по митниці. Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком     Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).      Не сплачується податок за:      - сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);      - землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);      - земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);      - землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:      а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;      б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);     - земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);      - земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);      - земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);     - земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).     Довідково: Загальнодоступний інформаційно–довідковий ресурс ДФС (категорія 112.04).