На численні запитання клієнтів, з метою доведення до відома більш широкого кола позичальників, які мають валютні кредити та Іпотеку повідомляємо наступне.
 
Верховний Суд України в своєму рішенні від 01 липня 2015 року зазначив, що
«Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України), що повною мірою відповідає лексичному значенню відповідного слова, яке розкривається в тлумачному словнику української мови.
Отже, мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом України «Про мораторій», не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника)…..
Рішення ж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій» не підлягає виконанню, але сам Закон не є підставою для відмови в захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів кредиторів….»
Тобто, Банк має право звертатись до суду з вимогами щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а суд, за умови, що є підстави для задоволення такого рішення, має його задовольнити, але виконати це рішення можливо лише після скасування мораторію.
Коли керівництву нашої країни «стукне» в голову, що  мораторій треба скасувати, сказати важко, а тому слідкуйте уважно за змінами в законодавстві.
Разом із тим, звертаємо вашу увагу, що Верховний Суд України в рішенні від 21 жовтня 2015 року зазначив,
«… особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому за положенням частини другої статті 109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду.
При виселенні в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.»
Тобто, Банк не має права вимагати виселення з переданого в іпотеку житла, без надання іншого, якщо житло придбане не за кредитні кошти, а було лише забезпеченням виконання кредитних зобов’язань.
Рішення ВСУ можна переглянути тут:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46301672
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/53068683
 
Інна Клименок, Юридична Фірма «РУФЬ»