Боромикам ніколи особливо не щастило на дослідників минулого. Та ще й 9-річну школу закрили в 2001 р. (перенесли до сусідньої Снов’янки), через що виростити власних «Несторів-літописців» стало набагато важче. Відтак непримітне поселення на берегах Десни може похвалитися хіба що кількома абзацами в п’ятому томі «Історико-статистичного опису Чернігівської єпархії» Філарета Гумілевського. Філарет згадує село Боромики, оповідаючи про конфлікт рибалок, що орендували у брацлавського мечника Єжи Калиновського острів Петрашин (Петратин) з озерами: «Островъ Петрашинъ забралъ безправне его милость панъ Янъ Калиновскій, мечникъ брацлавській, и привлащаеть его coбе не належнимъ правомъ до села своего Боромиковъ», такъ жаловался елецкий архимандритъ и такъ свидетельствовалъ генералъ Мерничій въ 1636 г.».