Окрема сумна історія Чернігова – гуртожиток заводу автозапчастин (ЗАЗ). Колись невеличкі кімнати по 12 і 17 квадратних метрів слугували холостякам, які працювали на заводі. Пізніше кімнати змінили статус на комунальні квартири, в яких до війни проживали родини (в середньому по 4-5 мешканців в кожній).

13 березня став фатальним для деяких сімей, кількість загиблих цього дня від ударів 6 бомб остаточно не встановлена, скільки залишились під завалами – не відомо… Враховуючи, що будівля мала 278 кімнат, а в кожній у середньому біля чотирьох осіб, можна зорієнтуватись із кількістю людей, які залишились без житла (це більше тисячі людей)… Будівля вщент зруйнована та не придатна для проживання…

Понад сімсот продовольчих наборів та ковдр було видано нашою волонтерською командою протягом трьох днів (по мірі формування списків мешканців, з якими вдалось зв’язатись і повідомити про можливість отримання допомоги). Дякуємо не байдужим мешканцям гуртожитку за організацію, тепер уже колишніх, сусідів, збір інформації та комунікацію і прозорість процесу. Люди звісно різні, але вдвічі приємніше допомагати тим, хто дійсно потребує допомоги і з вдячністю приймають підтримку… Війна спустошує і виснажує, але співпраця і партнерство, служіння і взаємодія надають сил і натхнення.