Червона площа (від давньоукраїнського — «красна́», тобто красива — центральна площа обласного центру міста Чернігова; міське адміністративне та культурно-соціальне осереддя.

Червона площа і прилеглі до неї сквери та бульвари є сьогодні одним із найкрасивіших районів Чернігова, його культурним та адміністративним центром. У цьому значенні ця територія почала формуватись на рубежі XVIІІ та XIX століть, коли місто втратило своє значення фортеці та отримало змогу вийти за межі фортифікаційних споруд та розвиватись ушир.

Проте це зовсім не означає, що до XIX століття місцевість, яку зараз займає площу, була пустельною. Відомо, що ще в епоху Київської Русі тут вирувало життя.

На той час Чернігів мало чим поступався &lquo;матері міст російських» Київ. Він займав велику територію, на якій, на думкуісториків, мешкало близько 30 тисяч людей.

Ядром міста тоді був «Дитинець», оточений глибокими ровами та високими стінами. З північної напольної сторони до нього примикав окольний град, який зайняв частину давнього язичницького могильника. Свідченням цьому є пам'ять про величезний курган, який знаходився ще в середині XIX століття на розі сучасних вулиць Шевченка та Кірпоноса. Цю ґрунтову піраміду під назвою «Курган Княжні Чорної» було знищено у 1851 році.

Заселятися окольний град почав у X столітті і до XII століття сформувався як торгово-ремісницький район Чернігова.

Археологи виявили тут рештки житлових та господарських приміщень, виробничі комплекси, знайшли велику кількість предметів побуту, прикраси, орудня праці.

Біля театру ім. Т. Г. Шевченка розкопализалізоплавильну піч, а поблизу (на вулиці ім. Полуботка) натрапили на комплекс з обробки міді.

Показовими нахідками стали понад 200 фрагментів амфор причорноморського виробництва. Вони свідчать про значні торговельні зв'язки людей, які тут мешкали.

Як називався у давнину цей район міста? Історик М. Марков, що проживав у Чернігові наприкінці XVIІІ - початку XIX століть, називав його П'ятницьким полем і стверджував, що це була дуже давня назва. Виникла вона від імені храму св. Параскеви П'ятниці - однієї з небагатьох давньоруських пам'яток архітектури, які збереглися до наших днів.

У XVII - XVIII століттях Чернігів був невеликим провінційним містом, хоча й мав статус центру полку, намісництва, губернії. Його населення нараховувало в той період не більше 4 тисяч мешканців, а площа значнопоступалася тій, яку він займав до монголо-татарського навалу.

На найдавнішому з планів міста, які збереглися, - "Абрисі Чернігівськім", складеним у 1706 році, церква Параскеви П'ятниці позначена за межами укріплень.

На початку XIX століття на П'ятницьке поле переносять базар, який раніше знаходився біля фортеці. За проектом архітектора О. Карташевського будують кам'яні торгові ряди з колонадами-галереями (не збереглися) та одноповерховий міський магістрат із круглою ротондою в центрі головного фасаду.

Сьогодні у цьому, перебудованому до невпізнання, будинку розміщується обласне управління Національного банку України.

До тих архітектурних споруд, що збереглися в центральній частині Чернігова, належить побудоване в 1860 році поліцейське управління (зараз міська прокуратура) тагубернське земство (тепер облдержадміністрація). В останньому свого часу працювали класик української літератури М. Коцюбинський, письменники Б. Грінченко та В. Самійленко.

На початку XX століття на розі вулиць Олександрівської (сучасна Кірпоноса) та Магістратської збудували будинок державного банку (нині міськвиконком).

Тоді на Магістратській вулиці знаходилися і військові казарми (не збереглися), а на підвір'ї поліцейського управління здіймалася побудована у 1898 році водонапірна башня.

Усі вищезгадані будинки розміщувалися по периметру Театрального скверу (сучасний сквер ім. М. Попудренка), розбитого поруч зі спорудженим ще 1853 року міським театром. Побудований з дерева, він проіснував до початку XX століття. Потім його розібрали.

Протягом довгої години Червона площа не мала твердогопокриття. Це спричиняло певні незручності. У 1879 році її забрукували і надали того погляду, який вона зберегла до 30-х років XX століття.

Саме тоді розпочалася чергова реконструкція центральної частини Чернігова. Відповідно до розробленого проекту розібрали торгові ряди, звели нові сучасні споруди кінотеатру ім. Щорса, готелю «Десна» та універмагу «Люкс». Проводиться реконструкція будинку колишнього губернського земства. Червону площу покривають бруківкою з клінкерного кирпича. У 1935 році оновлена ​​площа була названа площею ім. Куйбішева.

Під час Великої Вітчизняної війни будинки навколо площі дуже постраждали від бомбардувань німецької авіації. Були зруйновані універмаг "Люкс", кінотеатр ім. Щорса, П'ятницька церква і багато інших будинків.

21 листопада 1959 року відбулося торжествовідкриття нового театру імені Т. Г. Шевченка. Ця подія завершила формування ансамблю головної площі Чернігова, яка зараз називається Червоною площею.

Щоб потрапити з Червоної площі на Вал, достатньо пройти не більше 200 метрів проспектом Миру. Ця коротка ділянка найдовшої сьогодні міської магістралі була у XIX столітті однією з головних вулиць Чернігова. Назва Шосейна вона отримала завдяки тому, що брала свій початок від Київського шосе. До Жовтневої революції крім житлових будинків вдоль цієї вулиці розміщувалися магазини, навчальні заклади, кінотеатр та готелі. Тут мешкали поет-байкар та громадський діяч Л. Глібов, видатний дипломат Г. Щербина. У готелі під гучним назвою «Царгород» (нині на цьому місці знаходиться магазин «Янтар») свого часу зупинялися Т. Шевченко, О. Пушкін, М. Гоголь. До нашого часу на колишній Шосейній вулицізбереглися споруд у 1910-1912 роках будинок готелю Бадаєва (нині педуніверситет) та освячене у 1911 році Миколаївське єпархіальне братство (нині філармонія). Упродовж неї встановлені пам'ятники чернігівцям, які прославилися у роки громадянської війни та Великої Вітчизняної війни, а також монумент героям Чорнобиля. Пам'ять останньої війни увічнена в центральній частині міста також пам'ятниками на могилах воїнів, які загинули в боях за освоболення Чернігова та легендарного партизанського командира, Героя Радянського Союзу М. Попудренка. Біля П'ятницької церкви здіймається пам'ятник Богдану Хмельницькому. Автор – відомий скульптор І. Кавалерідзе, відобразивши найславетнішого гетьмана України у спокійно-упевненій позі, як символ волі та мужності народу України.

Фото + Додати фото для цієї адреси

tbox24 - 29.06.2010 | 22:04 | ip: 92.112.70.177 ))) много мурашек ::) Анна Монтана*) - 12.12.2009 | 12:09 | ip: 193.46.201.18 А это когда было , какого числа это фотка делалась???????

Ваше имя: Текст повідомлення: Перевірка на робота: