Юридична Фірма "РУФЬ" (ТОВ)
Меню компанії:
Новина за 06-08-2013 | 11 років тому!
Право на лікарняні вразі втрати працездатності в стані сп'яніння.
Добрий день, шановні Чернігівці!
Серйозну преамбулу писати не будемо, щоб не відбирати у Вас зайвий час.
Тема даної новини стосується виплати лікарняних в разі отримання непрацездатності в стані алкогольного сп’яніння.
«Пити, чи не пити?» - на таке питання в разі настання непрацездатності має відповісти в першу чергу не людина, а держава. В нашій державі немає «сухого закону», а тому, кожна людина, якщо вона цьогло захоче, може вживати алкогольні напої у вільний від роботи час (на роботі вживати допінги заборонено законом).
Вживання алкогольних напоїв у вільний від роботи час не заборонено, а отже, будь-які життєві негаразди, які можуть статися з людиною в стані алкогольного сп’яніння та тягнуть за собою негативні матеріальні наслідки не можуть покладатися лише на цю людину.
Мова іде про причинно-наслідковий зв’язок між сп’янінням та травмою.
Відповідно до ч.5 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. із змінами та доповненнями зазначено:
Далі, читаємо УВАЖНО!:
у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'яніння;
Просимо звернути увагу на ключову фразу вказаної статті, а саме «що сталися внаслідок …. сп’яніння..». Саме важливе слово в цій фразі : «ВНАСЛІДОК».
О це саме «внаслідок» означає, що має бути прямий зв'язок між сп’янінням та непрацездатністю. Якщо цього зв’язку не має, то людина має ПОВНЕ право вимагати виплати їй лікарняного на загальних підставах.
Іншого тлумачення існувати не може, хоча окремо, слід зазначити, ми вважаємо, що поки допінг є законним, то і будь-які наслідки мають бути узаконені, але це досить спірне питання і тим більше не стосується цієї теми. Про це ми поговоримо в інших статтях.
Тобто, якщо втрата вашої працездатності сталася не з вашої вини, ви маєте право вимагати виплати вам лікарняних, незалежно від того були ви в стані алкогольного сп’яніння, чи ні.
Наводимо приклад: «Людина пішла відсвяткувати «День Конституції» до ресторану. Там вона випила алкогольних напоїв (кількість значення не має, оскільки навіть одна пляшка пива містить алкоголь). Після святкування пішла додому. По дорозі додому людину перестріли якісь хулігани та її побили, при цьому завдали значної шкоди здоров’ю. Людина звернулася до лікарні, де лікарі зафіксували стан здоров’я на момент звернення, а також, оскільки певні норми це вимагають, зафіксували фізичний стан людини, яка звернулася, а саме, зазначили, що в момент звернення, людина була в стані алкогольного сп’яніння. Навіть якщо була випита лише одна пляшка пива, всеодно лікарь зафіксує проміле алкоголю в крові.
Далі, людина отримує лікарняний лист в якому зазначено, що звернення до лікаря відбувалося в стані сп’яніння. На підставі такого лікарняного листа, зазвичай, людині відмовляють у виплаті, але законно відмовляють чи ні? Людина, як правило, не з’ясовує законності цього питання, оскільки виходить з того, що спільнота, зазвичай негативно відноситься до людей в стані сп’яніння.
За таких обставин, коли людина фактично «сама себе звинуватила», вона не відстоює свої права на лікарняні виплати і при цьому втрачає законно передбачену страхову компенсацію.
Що відбувається далі.
Далі, людина змушена просити в борг грошові кошти на своє лікування, а потім їх відпрацьовувати (коли і якщо одужає), а Державний фонд соціального страхування економить бюджетні грошові кошти, які накопичувалися в тому числі за рахунок страхових виплат цієї ж самої постраждалої людини та використовує їх на інші потреби.
Постає питання. «Навіщо платити більше?», як у тій рекламі про пральний порошок. Навіщо, якщо все одно не можна використати сплачені грошові кошти, хоча мета відрахування страхових соціальних виплат саме забезпечення життєвих негараздів пов’язаних із здоров’ям.
Людина платить, платить, а також підприємство платить і платить ці самі страхові виплати, а використати їх не має можливості, навіть якщо закон дозволяє.
Що це означає? Це означає свавілля у нашій державній системі, яка дозволяє підприємствам і організація, а також Державному фонду соціального страхування відбирати грошові кошти у людей шляхом штучного позбавлення їх страхових соціальних виплат на які вони мають право.
«Система дозволяє». Цей вислів має навантаження не прямого обвинувачення певної групи людей, а недоліків у законодавстві, норми якого надають можливість державним службовцям приймати рішення самостійно, як судова установа, по принципу «Бути чи не бути?», а бо «Пити, чи не пити?»
Можна навіть припуститися того, що певні установи і організації мають право приймати такі рішення, але, в такому разі ці організації та установи мають нести відповідальність. І відповідальність має визначатися у розмірі грошової суми, завданої шкоди здоров’ю.
На жаль, в нашому законодавстві не існує міри відповідальності за відмову в надані соціальної страхової допомоги, але Закон не позбавляє можливості людину захищати свої порушені права.
Це прикро, що ми змушені відстоювати те, на що і так за законом маємо право!
Але вихід у нас є! Все ж таки нас не можуть позбавити права звертатися до суду за захистом своїх прав та відновлювати їх в судовому порядку, хоч до самого Європейського суду.
Економічна життєдіяльність існуючої державної системи збудована таким чином, що на тому, де досить велике коло людей штучно відмовляється від своїх матеріальних вимог, в тому числі завдяки «самоврядовчим рішенням» (які можуть бути помилковими), але вони є, наша державна система будує (чи планує) нові перспективні проекти, які в подальшому мають бути нібито вигідними.
Не може бути вигідним державі те, що не вигідно окремій людині. Держава – це ми. Ми – це велике коло людей. Людина – це найвища цінність. Якщо держава піклується про кожну окрему людину, то кожна окрема людина обов’язково захищатиме свою державу, як свою матінку. Ми просто зобов’язані захищати свої права, щоб їх ніхто і ніколи не намагався порушити.
Заклик публікації полягає в тому, що ми просимо кожну людину не відносить «халатно» до своїх прав, а захищати їх і відстоювати не залежно від ситуація яка склалася, оскільки наші вчинки обов’язково вплинуть на майбутнє наших дітей, онуків та інші покоління. Наш розвиток залежить від нас.
Кінцевий висновок:
За діючим законодавством кожна людина має право на отримання лікарняних виплат, якщо ця необхідність виникла не з її вини.
НЕ СЛУХАЙТЕ НІКОГО! ВИМАГАЙТЕ ПРАВДИ! ЛЮБІТЬ СЕБЕ І СВОЇХ ДІТЕЙ І НЕ ДАРУЙТЕ НІКОМУ СВОГО ПРАВА ПРОТИ СВОЄЇ ВОЛІ!
ВДАЧІ ВАМ І ЛЮБОВІ!
Серйозну преамбулу писати не будемо, щоб не відбирати у Вас зайвий час.
Тема даної новини стосується виплати лікарняних в разі отримання непрацездатності в стані алкогольного сп’яніння.
«Пити, чи не пити?» - на таке питання в разі настання непрацездатності має відповісти в першу чергу не людина, а держава. В нашій державі немає «сухого закону», а тому, кожна людина, якщо вона цьогло захоче, може вживати алкогольні напої у вільний від роботи час (на роботі вживати допінги заборонено законом).
Вживання алкогольних напоїв у вільний від роботи час не заборонено, а отже, будь-які життєві негаразди, які можуть статися з людиною в стані алкогольного сп’яніння та тягнуть за собою негативні матеріальні наслідки не можуть покладатися лише на цю людину.
Мова іде про причинно-наслідковий зв’язок між сп’янінням та травмою.
Відповідно до ч.5 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.2001р. із змінами та доповненнями зазначено:
Далі, читаємо УВАЖНО!:
у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'яніння;
Просимо звернути увагу на ключову фразу вказаної статті, а саме «що сталися внаслідок …. сп’яніння..». Саме важливе слово в цій фразі : «ВНАСЛІДОК».
О це саме «внаслідок» означає, що має бути прямий зв'язок між сп’янінням та непрацездатністю. Якщо цього зв’язку не має, то людина має ПОВНЕ право вимагати виплати їй лікарняного на загальних підставах.
Іншого тлумачення існувати не може, хоча окремо, слід зазначити, ми вважаємо, що поки допінг є законним, то і будь-які наслідки мають бути узаконені, але це досить спірне питання і тим більше не стосується цієї теми. Про це ми поговоримо в інших статтях.
Тобто, якщо втрата вашої працездатності сталася не з вашої вини, ви маєте право вимагати виплати вам лікарняних, незалежно від того були ви в стані алкогольного сп’яніння, чи ні.
Наводимо приклад: «Людина пішла відсвяткувати «День Конституції» до ресторану. Там вона випила алкогольних напоїв (кількість значення не має, оскільки навіть одна пляшка пива містить алкоголь). Після святкування пішла додому. По дорозі додому людину перестріли якісь хулігани та її побили, при цьому завдали значної шкоди здоров’ю. Людина звернулася до лікарні, де лікарі зафіксували стан здоров’я на момент звернення, а також, оскільки певні норми це вимагають, зафіксували фізичний стан людини, яка звернулася, а саме, зазначили, що в момент звернення, людина була в стані алкогольного сп’яніння. Навіть якщо була випита лише одна пляшка пива, всеодно лікарь зафіксує проміле алкоголю в крові.
Далі, людина отримує лікарняний лист в якому зазначено, що звернення до лікаря відбувалося в стані сп’яніння. На підставі такого лікарняного листа, зазвичай, людині відмовляють у виплаті, але законно відмовляють чи ні? Людина, як правило, не з’ясовує законності цього питання, оскільки виходить з того, що спільнота, зазвичай негативно відноситься до людей в стані сп’яніння.
За таких обставин, коли людина фактично «сама себе звинуватила», вона не відстоює свої права на лікарняні виплати і при цьому втрачає законно передбачену страхову компенсацію.
Що відбувається далі.
Далі, людина змушена просити в борг грошові кошти на своє лікування, а потім їх відпрацьовувати (коли і якщо одужає), а Державний фонд соціального страхування економить бюджетні грошові кошти, які накопичувалися в тому числі за рахунок страхових виплат цієї ж самої постраждалої людини та використовує їх на інші потреби.
Постає питання. «Навіщо платити більше?», як у тій рекламі про пральний порошок. Навіщо, якщо все одно не можна використати сплачені грошові кошти, хоча мета відрахування страхових соціальних виплат саме забезпечення життєвих негараздів пов’язаних із здоров’ям.
Людина платить, платить, а також підприємство платить і платить ці самі страхові виплати, а використати їх не має можливості, навіть якщо закон дозволяє.
Що це означає? Це означає свавілля у нашій державній системі, яка дозволяє підприємствам і організація, а також Державному фонду соціального страхування відбирати грошові кошти у людей шляхом штучного позбавлення їх страхових соціальних виплат на які вони мають право.
«Система дозволяє». Цей вислів має навантаження не прямого обвинувачення певної групи людей, а недоліків у законодавстві, норми якого надають можливість державним службовцям приймати рішення самостійно, як судова установа, по принципу «Бути чи не бути?», а бо «Пити, чи не пити?»
Можна навіть припуститися того, що певні установи і організації мають право приймати такі рішення, але, в такому разі ці організації та установи мають нести відповідальність. І відповідальність має визначатися у розмірі грошової суми, завданої шкоди здоров’ю.
На жаль, в нашому законодавстві не існує міри відповідальності за відмову в надані соціальної страхової допомоги, але Закон не позбавляє можливості людину захищати свої порушені права.
Це прикро, що ми змушені відстоювати те, на що і так за законом маємо право!
Але вихід у нас є! Все ж таки нас не можуть позбавити права звертатися до суду за захистом своїх прав та відновлювати їх в судовому порядку, хоч до самого Європейського суду.
Економічна життєдіяльність існуючої державної системи збудована таким чином, що на тому, де досить велике коло людей штучно відмовляється від своїх матеріальних вимог, в тому числі завдяки «самоврядовчим рішенням» (які можуть бути помилковими), але вони є, наша державна система будує (чи планує) нові перспективні проекти, які в подальшому мають бути нібито вигідними.
Не може бути вигідним державі те, що не вигідно окремій людині. Держава – це ми. Ми – це велике коло людей. Людина – це найвища цінність. Якщо держава піклується про кожну окрему людину, то кожна окрема людина обов’язково захищатиме свою державу, як свою матінку. Ми просто зобов’язані захищати свої права, щоб їх ніхто і ніколи не намагався порушити.
Заклик публікації полягає в тому, що ми просимо кожну людину не відносить «халатно» до своїх прав, а захищати їх і відстоювати не залежно від ситуація яка склалася, оскільки наші вчинки обов’язково вплинуть на майбутнє наших дітей, онуків та інші покоління. Наш розвиток залежить від нас.
Кінцевий висновок:
За діючим законодавством кожна людина має право на отримання лікарняних виплат, якщо ця необхідність виникла не з її вини.
НЕ СЛУХАЙТЕ НІКОГО! ВИМАГАЙТЕ ПРАВДИ! ЛЮБІТЬ СЕБЕ І СВОЇХ ДІТЕЙ І НЕ ДАРУЙТЕ НІКОМУ СВОГО ПРАВА ПРОТИ СВОЄЇ ВОЛІ!
ВДАЧІ ВАМ І ЛЮБОВІ!
Ця новина відноситься до: