сообщите, что вы нашли информацию
на сайте "Map.cn.ua - Карта Чернигова"
|
Красна площа (від давньоукраїнського — «красна́», тобто красива — центральна площа обласного центра міста Чернігова; міське адміністративне й культурно-соціальне осереддя.
Красна площа і прилеглі до неї сквери і бульвари є сьогодні одним з найкрасивіших районів Чернігова, його культурним і адміністративним центром. В цьому значенні ця територія почала формуватись на рубежі XVIІІ та XIX століть, коли місто втратило своє значення фортеці і одержало змогу вийти за межі фортифікаційних споруд і розвиватись ушир. Проте, це зовсім не означає, що до XIX століття місцевість, яку зараз займає площа, була пустельною. Відомо, що ще в епоху Київської Русі тут вирувало життя. В той час Чернігів мало чим поступався «матери городов русских» Києву. Він займав велику територію, на якій, на думку істориків, проживало біля 30 тисяч людей. Ядром міста тоді був «Дитинець», оточений глибокими ровами і високими стінами. З північної напольної сторони до нього примикав окольний град, який зайняв частину давнього язичницького могильника. Свідченням цьому є пам'ять про величезний курган, котрий знаходився ще в середині XIX століття на розі сучасних вулиць Шевченка та Кирпоноса. Цю ґрунтову піраміду під назвою «Курган Княжни Чорної» було знищено в 1851 році. Заселятися окольний град почав в X столітті і до XII століття сформувався як торгово-ремісничий район Чернігова. Археологи виявили тут рештки житлових і господарських приміщень, виробничі комплекси, знайшли велику кількість предметів побуту, прикраси, знаряддя праці. Біля театру ім. Т. Г. Шевченка розкопали залізоплавильну піч, а поблизу (на вулиці ім. Полуботка) натрапили на комплекс по обробці міді. Показовими знахідками стали понад 200 фрагментів амфор причорноморського виробництва. Вони свідчать про значні торгівельні зв'язки людей, які тут мешкали. Як називався в давнину цей район міста? Історик М. Марков, що проживав в Чернігові наприкінці XVIІІ - початку XIX століть, називав його П'ятницьким полем і стверджував, що це була дуже давня назва. Виникла вона від імені розташованого тут храму св. Параскеви П'ятниці - однієї з небагатьох давньоруських пам'яток архітектури, які збереглися до наших днів. В XVII - XVIII століттях Чернігів був невеликим провінційним містом, хоча і мав статус центру полка, намісництва, губернії. Його населення нараховувало в той період не більше 4 тисяч мешканців, а площа значно поступалася тій, яку він займав до монголо-татарської навали. На самому давньому з планів міста, які збереглися, - «Абрисі Чернігівськім», складеним у 1706 році, церква Параскеви П'ятниці позначена за межами укріплень. На початку XIX століття на П'ятницьке поле переносять базар, який раніше знаходився у фортеці. За проектом архітектора А. Карташевського будують кам'яні торгові ряди з колонадами-галереями (не збереглися) і одноповерховий міський магістрат з круглою ротондою в центрі головного фасаду. Сьогодні в цьому, перебудованому до невпізнання, будинку розміщується обласне управління Національного банку України. До тих архітектурних споруд, які збереглися в центральній частині Чернігова, належить побудоване в 1860 році поліцейське управління (зараз міська прокуратура) та губернське земство (зараз облдержадміністрація). В останньому в свій час працювали класик української літератури М. Коцюбинський, письменники Б. Грінченко та В. Самійленко. На початку XX століття на розі вулиць Олександрівської (сучасна Кирпоноса) та Магістратської спорудили будинок державного банку (нині міськвиконком). Тоді на Магістратській вулиці знаходились і військові казарми (не збереглися), а на подвір'ї поліцейського управління здіймалась побудована в 1898 році водонапірна вежа. Всі вищезгадані будинки розміщувались по периметру Театрального скверу (сучасний сквер ім. М. Попудренка), розбитого поруч зі спорудженим ще в 1853 році міським театром. Побудований з дерева, він проіснував до початку XX століття. Потім його розібрали. Протягом довгого часу Красна площа не мала твердого покриття. Це спричиняло певні незручності. В 1879 році її забрукували і надали того вигляду, який вона зберегла до 30-х років XX століття. Саме тоді почалася чергова реконструкція центральної частини Чернігова. Згідно з розробленим проектом розібрали торгові ряди, звели нові сучасні споруди кінотеатру ім. Щорса, готелю «Десна» та універмагу «Люкс». Проводиться реконструкція будинку колишнього губернського земства. Червону площу покривають бруківкою з клінкерної цегли. В 1935 році оновлена площа була названа площею ім. Куйбишева. Під час Великої Вітчизняної війни будинки навкруги площі дуже постраждали від бомбардувань німецької авіації. Були зруйновані універмаг «Люкс», кінотеатр ім. Щорса, П'ятницька церква і багато інших будинків. 21 листопада 1959 року відбулося урочисте відкриття нового театру, імені Т. Г. Шевченка. Ця подія завершила формування ансамблю головної площі Чернігова, яка зараз називається Красною площею. Щоб потрапити з Красної площі на Вал, досить пройти не більше 200 метрів по проспекту Миру. Ця коротка ділянка найдовшої сьогодні міської магістралі була в XIX столітті однією з головних вулиць Чернігова. Назву Шосейна вона отримала завдяки тому, що брала свій початок від Київського шосе. До Жовтневої революції крім житлових будинків вздовж цієї вулиці розміщувались магазини, навчальні заклади, кінотеатр і готелі. Тут мешкали поет-байкар і громадський діяч Л. Глібов, видатний дипломат Г. Щербина. В готелі під гучною назвою «Царьград» (нині на цьому місці знаходиться магазин «Янтар») в свій час зупинялись Т. Шевченко, О. Пушкін, М. Гоголь. До нашого часу на колишній Шосейній вулиці збереглися споруджений в 1910-1912 роках будинок готелю Бадаєва (нині педуніверситет) та освячене в 1911 році Миколаївське єпархіальне братство (нині філармонія).Паралельно проспекту Миру від площі до Катерининської церкви простягнулась Алея Земляків. Вздовж неї встановлені пам'ятники чернігівцям, які прославились в роки громадянської війни та Великої Вітчизняної війни, а також монумент героям Чорнобиля. Пам'ять останньої війни увічнена в центральній частині міста також пам'ятниками на могилах воїнів, які загинули в боях за визволення Чернігова та легендарного партизанського командира, Героя Радянського Союзу М. Попудренка. Біля П'ятницької церкви здіймається пам'ятник Богдану Хмельницькому. Автор - відомий скульптор І. Кавалерідзе, відобразив найславетнішого гетьмана України в спокійно-упевненій позі, як символ волі і мужності народу України. Компании (1)
Смотреть полную информацию
Комментарии
|
|