Древній Сіверянський край, вбраний із сивої давнини в зелений оксамит соснових пралісів, дібров і гаїв, підперезаних голубим шовком Дніпра-Славути, Десни, Снову, Удаю.

Земля батьків, прадідів - лісовий край. І сьогодні на географічній карті області значна частина території - 739 тисяч гектарів - забарвлена у зелений колір. Так, ліси - наша візитна картка, наша гордість, наш скарб. З півночі наші сіверянські ліси змикають зелені свої шати з лісами Білорусі і Росії. з півдня - з дібровами, гаями, зі сходу - з березовими лісами Сумщини…

Звідки б ви не під'їжджали до сивочолого Чернігова - скрізь побачите або соснові, або березові, або дубові масиви, прекрасні парки і бульвари. "Ліси мої, зелені заповіти людей з далеких і недавніх літ… Я хочу увійти у вас, як чистий вітер весною входить в яблуневий цвіт", - ці рядки саме про чернігівські ліси належать видатній український поетесі Ліні Костенко. І яка освідчується у високому почутті любові нашим чернігівським лісам словами "там серце заспокою і очищу душу"…

Близько 400 тис. гектарів - це землі лісового фонду Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Для чернігівських лісівників цей "храм" - то цілий світ: дерева, трави, тварини, птахи, озера, річки, живлющі джерела, гриби, ягоди. Як засвідчує наука, тільки ліс виконує 65 життєзабезпечуючих функцій. На першому місці - здатність його захищати від водної і вітрової ерозії землю, грунти, які родять хліб. А ще ліс оберігає, як зіницю ока, наші чисті води, адже без лісу не було б і річок. Вони повноводні лише тоді, коли народжуються у справжньому лісі, який оберігає кожну краплину для своїх річок-сестер, яким нести і нести чисті свої води до далеких морів. Ліс - найкращий санітар і атмосфери. Його справедливо називають "фабрикою" кисню, якого, до речі, сучасна індустрія, транспорт, енергетика сьогодні поглинають в 15 разів більше, ніж усе живе на землі, бо у середньому один гектар деревостою виділяє за рік чотири тонни кисню, а поглинає п'ять тонн вуглецю!

Чернігівські ліси особливі. Вони - неповторні. Не можна не помітити зміни рослинності північної зони на флору південного лісостепу. Високі, "корабельні", або, як їх називають, бонітетні сосни північних районів поступаються насадженням лісостепу - дібровам, березовим гаям. Ніби ковані з міді сосни передають свої обереги землі, повітря і вод іншим породам - дубам, березам, кленам і липам. Середній вік насаджень на землях фонду - 65 років і має стійку тенденцію до динамічного зростання. Хоча лісистість області вже і сьогодні складає понад 20 відсотків. За породами сосна в показнику лісистості становить понад 60, дуб - майже 7, береза - понад 10, а інші породи - понад 15 відсотків. За віком лісові насадження діляться на молодняки, які складають відповідно 55,2 тис. га (15,6%); середньовікові - 155,6 тис. га або 44 відсотки; пристигаючі - майже 90 тисяч (25,3 відсотка); стиглі і перестійні - 53,6 тис га або понад 15 відсотків.

Характерно, що екологічна цінність чернігівських лісів набагато більша від вартості деревини та продукції з неї. Наші ліси - це справжні оазиси здоров'я, де кожна деревна порода - не лише унікальний творець, а ще й охоронець природи та життя людського. Бо має свою біографію, свою історію, свою "терапію" - той лікувально-профілактичний потенціал, який безпосередньо слугує людині в нинішніх і майбутніх поколіннях…

Нині ваблять відпочиваючих і туристів Олешнянські голубі озера, що в Ріпкинському районі, їх чарівність захоплює не тільки місцевих шанувальників лісу, а й столичних та зарубіжних гостей. І взагалі у північних лісах набуває популярності пізнавальний туризм. Наприклад, у новгород-сіверських зелених пралісах вчувається відгомін сивої давнини, героїчних звершень наших предків - подвигів дружини князя Ігоря і його походів проти ворогів Київської Русі.

Партизанськими називають семенівські, корюківські, холминські ліси. А про лихоліття Великої Вітчизняної нагадають нащадкам ратної слави батьків і дідів партизанські землянки в Єлінському лісництві. Вони - свідки слави народних месників, яку чатує і ревно оберігає багатостраждальний корюківський ліс.

Чернігівські лісівники глибоко усвідомлюють: це багатство потрібно не лише вберегти, але й примножити для майбутніх поколінь. І тому в обласному управлінні лісового та мисливського господарства доглядають майже 12 тисяч гектарів рекреаційних лісів, дбаючи не тільки про те, чим корисний ліс сьогодні, а й що дасть він багатьом людям завтра, через рік, через століття, піклуючись про зелену скарбницю, безцінне національне багатство України і Сіверянського краю.

Чернігівщина займає нині чи не найперше місце в Україні за кількістю і якістю природно-заповідного фонду, унікальні особливості якого зосереджено на близько на 130 тисячах гектарів. Це - чисельні заказники, пам'ятки природи, ландшафтні, лісові, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та інші об'єкти загальнодержавного та місцевого значення. Їх понад 1000! Чернігівське обласне управління лісового господарства має їх рекордну кількість - 360. До природно-заповідного фонду належать також пам'ятки природи, окремі дерева-довгожителі, історично пов'язані з видатними людьми України.

У Ніжині росте дуб Марії Заньковецької, у Бобровицькому районі - дуб та липа Павла Тичини, в Батурині є Кочубеївський парк-пам'ятка… Найвищим статусом серед об'єктів природно-заповідного фонду користуються національні парки України. Це, зокрема, такі як Тростянецький дендропарк - унікальна перлина садово-паркового мистецтва, так звана чернігівська "Швейцарія", де знайшли прописку понад 600 видів дерев та чагарників.

Так, турбота про ліс була, залишається і завтра залишиться справою великої державної ваги. Сповідуючи цю істину, чернігівські лісівники прагнуть господарювати на своїй ниві з максимальною віддачею, грамотно і раціонально, орієнтуючись на кращий досвід і науково обгрунтовану практику. Чернігівські ліси підпорядковані єдиній господарській структурі - обласному управлінню лісового та мисливського господарства, до складу якого входять на правах юридичних осіб 11 державних лісогосподарських підприємств - Борзнянське, Городнянське, Добрянське, Корюківське, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Остерське, Прилуцьке, Семенівське, Холминське, Чернігівське, що об'єднують 78 лісництв, 627 майстерських дільниць.

Ще 20 років тому всерйоз про ліси на Чернігівщині мова не йшла і лише із здобуттям незалежності України чернігівці більш вимогливо подивилися на свої багатства. Виявилося, що й можливості у наших лісів чималі, і якість деревини прекрасна! Є багато й інших важливих переваг. Наприклад, досить розвинена інфраструктура, близкість залізниць та автомобільних доріг. Та головне - люди. Це зазвичай висококласні фахівці котрі передають свою майстерність із покоління в покоління і, як найдорожче, оберігають традиції своїх попередників. Ну як не згадати ветеранів лісового господарства, добре відомих в галузі Івана Степановича Іжевського, Володимира Михайловича Доценка, Віталія Васильовича Онищенка, Василя Федоровича Новодіда, Федора Олександровича Савченка, Григорія Миколайовича Берізку, Іллю Трохимовича Саловського, Андрія Корнійовича Синявського. І цей пошанувальний перелік справжніх лицарів "зеленого царства" можна продовжувати і продовжувати.