Якщо вже відверто, то дуже сумно бути рабом звички. Нехай ми не зізнаємося в цьому, вперто повторюючи, що в будь-який момент можемо кинути палити. Та хоч завтра! В крайньому випадку, з понеділка. Однак час біжить, миготять понеділки, а «завтра» так і не настає. І стає очевидним, що погана звичка стала чимось на зразок ланцюга, на якій тримають собак: начебто і не наглухо прив’язаний, а далі...