08.06.2012
"ЛЮБИМЫЙ ГОРОД"
"Знову скорбота вділа чорну шаль" Людської пам’яті свіча хай запалає, коли життя знов набирає силу. В ім’я народу хай вона палає ,за муки, за життя і за могили Хай вдячна пам’ять наша звеличає. Давно відгриміла Велика Вітчизняна війна. Вже виросли покоління, які знають про неї за розповідями ветеранів, книг, кінофільмів. Стихла з роками біль втрат, зарубцювалися рани. Давно відбудовано, відновлено зруйноване війною. Але чомусь ми зверталися і будемо звертатися до тих давніх днів?! Може пам'ять серця не дає нам спокою ... Чернігівський обласний філармонійний центр фестивалів та концертних програм запрошує на концерт «Любимый город» 22 червня о 19 годині, присвячений роковинам початку Великої Вітчизняної війни. Вшануймо разом пам’ять тих, хто відстояв нашу свободу, честь і гідність. Створити, вистраждати, виплекати, пам’ятати і не забувати — це основна задача артистів філармонійного центру. Усе пережите і передумане в пам’яті про роки війни та після воєнні роки оформилось у піснях з репертуару Марка Бернеса, які ви зможете почути цього вечора. «Тучи над городом встали», «Спят курганы темные», «Любимый город», «Шаланды, полные кефали», «Темная ночь»... Немає, напевно, в Україні людини, яка не пам’ятала б цих чудових пісень, що зійшли з екрана «у народ» і почали своє власне життя. В концерті беруть участь заслужені артисти України В.Гришин, В.Кожан, Р.Решетнюк, М.Юськов. Лауреати Міжнародних конкурсів С.Сулімовський, Т.Олійник, М.Потебня, В.Мацвійко, М.Бєлобородько. Артисти філармонійного центру Ю. Венська, Ю.Жерневська, М.Андріанова, О.Печко, С.Рудницький, викладач музичного училища В.Горленко, степ-квартет «Степ-Ап», театр танцю «Екватор». Артисти своїми виступами роблять особистий вклад в збереження пам’яті про тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пощадив самого життя, заради щастя нинішніх поколінь. Пісні Бернеса підтримували і на полі бою, і в часи відбудови після лихоліття, їх слухають і зараз. Пройдуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття. Але залишиться пам’ять про них, про їхні подвиги. Ми будемо пам’ятати про ту жорстоку і бездушну війну, яка забрала мільйони життів, про тих людей, які не покладали рук, відбудовуючи свою державу. І від нас усіх залежить, щоб це залишилося у пам’яті наступних поколінь. Бо без пам’яті немає майбутнього. Уклонімося ж тим, хто поліг у бою… Хто покрив рідну землю собою..