«Погодьтеся, що в кожному пристойному місті має бути своя пам’ятка. В Парижі — це Ейфелева вежа, в Римі — руїни Колізею в гарному стані, в Москві — Бородинська панорама та Красна площа… У нас у Чернігові таких пам’яток було дві: дуб, у чиїй тіні проїздом стояв Пушкін, та фонтан, навколо якого затишно влаштувалися зелені жаби. «Ходімо на жабки», — казали ми й умощувалися на них, перемовлялися одне з одним, потім злазили та мили солодкі від морозива руки у фонтані. Кажут...