Гарячі італійські хлопці з Сицилії сеньйори Franco Faro та Ardyto Salvatore з міста Catania, земляки славнозвісного комісара Катанья, улюбленця українських жінок початку 90-х, поблукавши Черніговом і всюди натикаючись на знайомі до болю бренди: Modiliani, Cabani, Celentatano, Milano, Pizza, нарешті побачили те, що покликало їх у далеку путь.
- Oh, Santa Maria, е 'che «Intermezzo»!? – схвильовано повторювали на порозі культурно-мистецького центру посланці країни Данте, Макіавеллі, Петрарки і …Коцюбинського.
 У свій час класик української літератури Михайло Коцюбинський полюбляв відпочивати на острові Капрі, де побував тричі (у 1909, 1910, 1911—1912 роках). На острові він написав новели «Лист», «Коні не винні» та «Подарунок на іменини». Капрійськими враженнями навіяні такі твори, як «Сон», «Хвала життю», «На острові» (новела «Сон», зокрема, є художнім віддзеркаленням особистої душевної драми Коцюбинського; тут на емоційному рівні опосередковано присутні і «Чернігів», і «Капрі» водночас, у різкому контрасті: як Проза й Поезія, Сірість і Краса, Буденність і Замріяність, причому власні негативні переживання він переніс на Чернігів не зовсім справедливо). Італійські настрої знайшли своє логічне продовження тепер вже у назвах творів, написаних на Україні: «Fata morgana», «Persona grata», «Intermezzo».      
             Завдання, поставлене перед італійцями було складне – відновити ланцюжок, який, як і сто років тому, символічно з’єднував Італію з Україною: Сарri-Чернігів-Коцюбинський-Intermezzo. Зорієнтувавшись за знайомим портретом класика, вони відразу ж попрямували до друкарської машинки доінформаційної епохи, де й побачили на столику раритетне видання «Intermezzo» початку ХХ ст.
–Справу зроблено, ці хлопці добре попрацювали, зауважмо, за небаченої світової кризи  –лишається тільки їх підтримати. Дон  дає «добро», узгоджуємо деталі і basta. Ми робимо нашу спільну справу – cause cosa nostra!
Побратими належно оцінили «Декамерон» Джованні Боккаччо видавничого центру «Просвіта» у майстерному перекладі Миколи Лукаша та щиро подякували за пам'ять про дона Віте Корлеоне, якого увічнив у своєму романі «Хрещений батько» Маріо П'юзо, українськийпереклад видавництва «БАО». Залишається тільки офіційно оголосити Чернігів і острів Капрі територіями-побратимами та встановити  регулярні авіарейси між ними, щоби кожен чернігівець міг вклонитися оспіваній великим сонцелюбом землі.
- Arrivederci, Capri!...