З нового року в нарахуванні ЄСВ відбудуться зміни !     Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», передбачено внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Новації стануть чинними з 01 січня 2018 року, інформують в Головному управлінні ДФС у Чернігівській області.       Насамперед зміни торкнуться максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка становитиме з 01.01.2018 року 15 розмірів мінімальної заробітної плати (замість теперішніх 25 розмірів прожиткового мінімуму) .      Розшириться коло платників єдиного внеску – з наступного року ними стануть члени фермерського господарства, за умови, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.      Разом із тим, передбачене звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб-підприємців (у тому числі «спрощенців»), членів фермерського господарства, у випадку отримання ними пенсії за віком, або у разі, якщо вони є особами з інвалідністю, чи досягли віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.      Щодо спрощенців, які зареєстровані на першій групі платників єдиного податку, то вони сплачуватимуть єдиний внесок у розмірі, не менше мінімального страхового внеску. Тобто норму щодо права на сплату 0,5  мінімального страхового внеску скасовано.     Змінено і строки сплати єдиного внеску для деяких категорій платників. Так, фізичні особи-підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, а також члени фермерського господарства, будуть зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок. Оподаткування операцій з реалізації конфіскованих транспортних засобів, вилучених митницями ДФС за порушення митного законодавства      У Державній фіскальній службі повідомляють, що згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України (МКУ) відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.       Пунктом 1 частини першої статті 289  МКУ визначено, що обов’язок зі сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України – з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України. Водночас, згідно з пунктом 4 частини першої статті 290 МКУ обов’язок із сплати митних платежів припиняється якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу.       Частиною другою статті 243 МКУ передбачено, що товари, транспортні засоби, зазначені у пункті 3 статті 461 МКУ, конфісковані за рішенням суду, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень.       Відповідно до частини дев’ятої статті 243 МКУ товари, зазначені у частині другій цієї статті, реалізуються в порядку, встановленому законодавством, на митних аукціонах, редукціонах або за договором комісії за цінами, визначеними згідно із законодавством України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Податковим кодексом України.       Об'єктами оподаткування митом є товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 МКУ (пункт 3 частини першої статті 277 МКУ).       Відповідно до пункту 6 частини першої статті 276 МКУ особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 МКУ, є платником мита.       Пунктом  «а» підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з  постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.       При цьому, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 МКУ, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством (підпункт 6 пункту 180.1 статті 180 ПКУ).       Крім того, згідно з підпунктом 213.1.4 пункту 213.1 статті 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів, до яких належать зокрема автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів. Платником акцизного податку є особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (підпункт 212.1.4 пункту 212.1 статті 212 ПКУ).      Згідно з частиною першою статті 541 МКУ постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку. Також частинами першою та другою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) передбачено, що виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.      Згідно з положеннями статті 61 Закону реалізація арештованих (конфіскованих) транспортних засобів здійснюється шляхом електронних торгів, порядок проведення яких визначається Міністерством юстиції України. Наразі організатором відповідних електронних торгів є державне підприємство «СЕТАМ», яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України.      Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2001 року № 1724 (далі – постанова № 1724) затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митницями ДФС майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним (далі – Порядок).      Порядком передбачено, що державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження про конфіскацію майна призначає суб'єкта оціночної діяльності, про що повідомляє митницю ДФС для підготовки за встановленою формою довідки про визначення вартості майна після нарахування усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначеного майна через митний кордон України (пункт 8 Порядку).      Зазначена довідка передається суб’єкту оціночної діяльності для врахування під час оцінки майна розміру податків і зборів, що підлягають сплаті під час переміщення майна через митний кордон України. У подальшому звіт про оцінку майна перевіряється митницею ДФС в частині правильності врахування розміру податків і зборів при визначенні ринкової вартості майна. У разі неврахування чи врахування не в повному обсязі розміру податків і зборів при визначенні ринкової вартості майна приймається рішення про проведення повторної оцінки (пункт 9 Порядку).      Також абзацом четвертим пункту 11 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядженні ним, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Державної митної служби України від 12.10.2009 № 1833/5/943, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.10.2009 за № 978/16994, наголошено про заборону передання на реалізацію конфіскованого майна до повного  узгодження оцінки такого майна державним виконавцем та митницею.      Абзацом другим пункту 2 постанови № 1724 установлено, що кошти, які надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби від реалізації вилученого митницями ДФС майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, та податки і збори зараховуються у визначених законом випадках до державного бюджету після відшкодування витрат виконавчого провадження.     При цьому податки і збори, що підлягають сплаті при переміщенні майна (товарів і транспортних засобів) через митний кордон України, перераховуються митниці ДФС, яка здійснила вилучення майна, для подальшого зарахування до державного бюджету в установленому порядку.      Відповідно до абзацу шостого пункту 11 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371), державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів, ввезених на митну територію України без сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачені законодавством під час імпорту таких засобів, проводиться за умови подання документів про внесення таких податків і зборів (обов'язкових платежів).      Враховуючи вищезазначене, реалізація конфіскованих за матеріалами митниць ДФС транспортних засобів можлива виключно за умови врахування в їх оціночній вартості розміру визначених законодавством податків. Факт зарахування до державного бюджету податків від реалізації конфіскованого транспортного засобу, зокрема для цілей його державної ресторації, може бути підтверджено митницею ДФС, за матеріалами якої такий транспортний засіб було конфісковано. Премії та доплати, що нараховуються фізичній особі за минулі періоди, оподатковуються у місяці, в якому здійснені нарахування     Доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.      Відповідно до пп.14.1.48 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.      Згідно із п.2.2 р.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 №5 (далі – Інструкція), до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.       До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (п.2.3 р.2 Інструкції).      Заробітна плата, згідно пп.«є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПКУ. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ).      Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування (пп.1.6.2.п.1.6 р.1 Інструкції). Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02). У разі зміни податкової адреси юридична особа – платник єдиного податку третьої групи подає звітність за попереднім місцем податкової адреси     Відповідно до п. 295.4 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сплата єдиного податку платниками третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси.     Податкова декларація подається платниками єдиного податку до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ).     У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ).     У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).     Водночас згідно з частиною восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами і доповненнями у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.     Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.     Відповідно до п.10.13 Порядку у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:     1) у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;     2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку)- з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.     У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (пункт 7.3 розд. VII Порядку).     Враховуючи викладене, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, подання податкової декларації платника єдиного податку та сплата єдиного податку здійснюється за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новою податковою адресою (основним місцем обліку).      Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 108.01.04) Щодо обміну електронними документами з контролюючими органами      Державна фіскальна служба України повідомляє, що 15.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, який розроблено з метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами.      Основними організаційно-правовими засадами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами визначено:     електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів (Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;      Договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (ЕЦП), які станом на день набрання чинності наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення визначених Порядком підстав;      електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки; фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.       Повідомляємо, що 01.12.2017 відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» буде розміщено договори про визнання електронних документів для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до договору за основним місцем обліку. У зв’язку із запровадженням з 01.01.2018 інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810, можливість подання   Заяви про приєднання до Договору забезпечуватиметься, починаючи з 01.01.2018.      З метою створення комфортних умов для доопрацювання розробниками власних програмних забезпечень, а також формування і подання платниками Заяви про приєднання до Договору за формою згідно з наказом № 557, електронні формати такої Заяви (а також Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП, Заяви про припинення дії Договору,     Повідомлення про припинення дії Договору) розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм документів / Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів)».      У період з 01.12.2017 по 01.01.2018 Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказу № 557.      
У яких обсягах та за яких умов громадяни можуть переміщувати через кордон алкогольні напої та тютюнові вироби     Ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначається ст. 376 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 - VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), відповідно до якої:      1. Ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку, не допускається.     2. Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:     1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;     2) 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.     Умови вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України визначаються ст. 371 МКУ.      Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 373 МКУ не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку.    Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 214).  До відома платників податків!     Головне управління ДФС у Чернігівській області доводить до відома платників податків, що 21.11.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» (далі - Наказ № 822), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174, згідно з яким втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743.     Наказом № 822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, яке розроблено відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.     З текстом Наказу № 822 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно- довідкового ресурсу (http://zir. sfs.gov.uа).Про сплату земельного податку юридичною особою у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою     Головне управління ДФС у Чернігівській області звертає увагу платників, що відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.      Статтею 4 Закону України від 01.07.2004 №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.      У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п.287.1 ст.287 ПКУ).      При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.286.5 ст.286 ПКУ).      Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою. Який порядок оподаткування ПДВ новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей     Напередодні святкових новорічних заходів виникає багато питань стосовно правильності оподаткування новорічних подарунків.     Головне управління ДФС у Чернігівській області нагадує, що преамбулою Закону України від 30 листопада 2000 року №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2117) визначено, що цей Закон регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.     Відповідно до ст.2 Закону №2117 звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми податку, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.     Згідно зі ст.5 Закону №2117 цей Закон діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.     Тобто, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ. Це роз’яснення розміщене на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія питання 101.04).  У фіскальній службі Чернігівщини триває робота із запобігання та протидії корупції     Одним з найважливіших напрямків роботи підрозділів внутрішньої безпеки фіскальної служби є запобігання та протидія корупції. У відділі внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Чернігівській області ГУ ДФС у Чернігівській області повідомляють, що у поточному році виявлено 29 порушень (у тому числі 11 кримінальних та 3 - адміністративних), допущених працівниками податкових та митних органів під час виконання ними службових обов’язків.      До дисциплінарної відповідальності притягнуто 15 працівників, 1 - звільнений з органів ДФС, 23 - винесено офіційні застереження. Про підозру у вчиненні злочинів повідомлено 2 працівникам, обвинувальні акти по ним направлені до суду. Відносно двох працівників обвинувальні вироки вже набрали законної сили.      Начальник відділу внутрішньої безпеки Сергій Щербинін наголосив, що співробітниками відділу проводиться системна профілактична робота, спрямована на упередження можливих корупційних проявів у сфері службової діяльності. Важливий аспект у даному напрямку роботи – підтримання зворотного зв’язку з платниками податків та підприємцями. Для цього у Головному управлінні ДФС в області цілодобово працює телефон «Довіри»: (0462) 668-522, звернення у письмовому вигляді приймаються за адресою: 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11. Також громадяни мають можливість звернутися особисто до керівника відділу внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Чернігівській області. Записатися на особистий прийом можна за номером (0462) 652-975. Більше 900 фактів порушень митних правил викрили митники на Чернігівщині з початку року     Співробітники Чернігівської митниці ДФС виявили та припинили 903 порушення митних правил на загальну суму понад 56 млн. грн. протягом десяти місяців поточного року.      У митниці повідомили, що у порівнянні до відповідного періоду минулого року кількість справ про порушення митних правил збільшилась на 295, а вартість вилучених предметів - на 28,6 млн. гривень. Серед вилученого переважають промислові товари, сировина й матеріали – 50,4 млн. грн., транспортні засоби – 3,9 млн. грн. та валютні цінності  - 1,3 млн. гривень.      За даний період співробітниками митниці виявлено 58 фактів незаконного переміщення через кордон наркотичних засобів та психотропних речовин, до правоохоронних органів направлено 21 повідомлення про протиправні діяння.За наслідками документальної перевірки до бюджету надійшло близько 2 мільйонів гривень     На підставі ухвали слідчого судді підрозділами аудиту ГУ ДФС у Чернігівській області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "А".      В ході перевірки встановлено, що ТОВ "А" реалізувало готову продукцію фіктивному підприємству. Вироком місцевого суду  посадова особа цього підприємства була визнана винною у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України та у створенні фіктивного підприємства.     Відстеження номенклатури товарів по ланцюгу постачання та визначення схеми руху товарів від безпосереднього виробника (ТОВ «А») до підприємства-покупця показало, що ТОВ «А» було реалізовано готову продукцію. Факт реалізації підтверджено даними бухгалтерського обліку.      Водночас підприємство-покупець  декларувало у податковій звітності придбання та реалізацію зовсім іншої продукції. Це свідчило про відсутність фактичного руху товарів, фіктивність господарських операцій та  ухилення від сплати  податків.      Отже, грошові кошти, що надійшли на банківський рахунок ТОВ «А» від підприємства-покупця є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки зазначена сума грошових коштів отримана не за придбану готову продукцію.     При  отриманні безповоротної фінансової допомоги, оскільки така допомога не передбачає її повернення, набувач такої допомоги, в бухгалтерському обліку повинен відобразити її відповідно до положень бухгалтерського обліку — у складі доходів.     За наслідками проведеної перевірки, було встановлено заниження грошового зобов’язання ТОВ «А» по податку на прибуток та нараховано штрафні санкції на загальну суму близько 2 млн.гривень. На даний час донарахована сума надійшла  до державного бюджету.                          Фіскальний чек – запорука захисту покупцем своїх прав      У Головному управлінні ДФС у Чернігівській області повідомили про аналіз ситуації у сфері реалізації паливо-мастильних матеріалів на АЗС міста й області.  Фахівці наголошують, що застосуванням належним чином зареєстрованих та опломбованих касових апаратів (далі - РРО) при реалізації паливо-мастильних матеріалів є, у певній мірі, гарантією якості придбаного пального. На підставі фіскального чека покупець може скористатись правами, що гарантовані Законом України «Про захист справ споживачів», у тому числі повернути неякісний продукт або отримати відшкодування завданих збитків.       З метою забезпечення повноти та достовірності даних про обсяги реалізації пального, а отже і сплати  належних податків, нормами пункту 11 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон) встановлено обов’язок суб’єктів господарювання зазначати у розрахункових документах РРО код УКТ ЗЕД при реалізації пального.      Попереднім аналізом, проведеним аудиторами фіскальної служби, встановлено: деякі суб’єкти господарювання декларують дуже низькі обсяги реалізації палива (скрапленого газу). Якщо порахувати їх витрати на заробітну плату працівникам, комунальні платежі та обслуговування, то взагалі відсутня економічна доцільність роботи такої АЗС. Крім того, декларування такими суб’єктами господарювання незначних обсягів реалізації пального свідчить, що не всі розрахункові операції при продажу палива здійснюються через реєстратор розрахункових операцій. Таким чином вони реалізують не обліковану продукцію.      Це підтверджують і результати перевірок. У поточному році вилучено більше 13 тисяч літрів не облікованих паливо-мастильних матеріалів, застосовані штрафні санкції за порушення порядку застосування РРО на суму майже 40 тисяч гривень.     Шановні підприємці, ще раз наголошуємо на необхідності чітко дотримуватися норм законодавства та попереджаємо про відповідальність за їх порушення. Застосування РРО це один із кроків до цивілізованого суспільства, де кожен споживач може захистити свої права, а кожен платник сплачує належні податки. Шановні покупці, завжди вимагайте та отримуйте касовий чек, сплачуючи за товар або послуги. Юристи фіскальної служби Чернігівщини виграли в судах більше 506 мільйонів гривень     Станом на 1 листопада 2017 року на розгляді в судах за участю органів ДФС Чернігівської області перебувало 742 справи різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 1712 млн. гривень.      Судовими інстанціями з початку поточного року розглянуто 368 справ на суму близько 741 млн.гривень.     Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДФС Чернігівської області  більшу частину складають справи про визнання недійсними / нечинними податкових повідомлень – рішень. Так, протягом січня – жовтня 2017 року на розгляді у судах знаходилось 276 таких справ на суму 1436,6 млн. грн. З них розглянуто 73 справи на 622,3 млн. грн., з яких на користь органів ДФС - 39 справ на суму 387,6 млн.гривень.     Як повідомила начальник юридичного управління Головного управління ДФС у Чернігівській області Ніна Соловей, юристи фіскальної служби області за десять місяців виграли для казни понад 506 млн.грн. по 327 справам, що складає майже 89 відсотки від кількості розглянутих справ та більше 68 відсотків  від суми позовних вимог.     Основними факторами задоволення переважної кількості розглянутих справ у судах на користь органів ДФС області є підвищення рівня контрольно – перевірочної роботи, претензійно-позовної роботи та удосконалення ефективності роботи із захисту у судах позиції відомства фахівцями юридичного управління.