запомните / запишите
сообщите, что вы нашли информацию
на сайте "Map.cn.ua - Карта Чернигова"

г. Чернигов, просп. Мира, 23

Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка — театр у Чернігові, провідна театральна сцена міста і Чернігівської області. Один із найстаріших в Україні серед обласних театрів, з числа створених у 1920-ті роки — під час українізації в УРСР.

Музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка засновано в травні 1926 року внаслідок реорганізації робітничого драматичного гуртка при Єлисаветградському (нині Кіровоград) машинобудівному заводі «Червона зірка» із залученням кількох професійних акторів. Серед цих акторів були Галина Ольшевська, Андрій Андрієнко, Василь Хмурий, Ольга Долинська, О. Рясна, Леонід Задніпровський, Федір Костенко, П. Царько та інші. Са́ме вони і стали фундаторами театру і тривалий час працювали в ньому. Очолював цей робітничо-селянський український пересувний драматичний театр імені Т. Г. Шевченка (таку назву театр отримав від першого дня свого заснування) відомий на той час актор і режисер Леонід Предславич.

Відкривався театр виставою «Наталка Полтавка» Івана Котляревського. У репертуарі перших років були такі вистави: «Гайдамаки» Тараса Шевченка, «Суєта» Івана Карпенка-Карого, «Мірандоліна» Карло Гольдоні, «Живий труп» Льва Толстого та інші. Подорожуючи по містах і селах нинішньої Кіровоградщини, вже за перший рік роботи театр обслужив понад 55 тисяч глядачів, показавши у 45 населених пунктах 196 вистав.

1933 року після гастролей колективу театру в Казахстані, де проходив тоді двомісячник української культури, Наркомос УРСР відрядив театр у повному складі для обслуговування трудящих новоутвореної (7 жовтня 1932 року) Чернігівської області. На початку 1934 року саме тут, у Чернігові, він отримав статус стаціонарного сценічного колективу. Офіційною назвою установи стала Чернігівський державний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка. Деякі з дослідників схильні розпочинати історію чернігівського драмтеатру саме з цієї події й цього часу — такої думки, зокрема, дотримується автор статті про театр в Українській Радянській Енциклопедії Л. Т. Зайчик[1].

До Другої світової війни в установі, яка була однією з провідних в Україні, розкрились творчі таланти багатьох акторів, серед яких — Володимир Волгрик, Олександра Дудківська, Віра Майська, Надія Зарницька, Петро Січовий, Олександр Бірєв-Паливода, М. Хмара, Володимир Коновалов, Іван Лиховид, Лев Сабінін, М. Поет, В. Кречет, Марія Наговська, Валентина Болейко, актор і художник С. Макаров. Багато з них віддали Чернігівському театру кращі роки свого творчого життя. Художнє керівництво в театрі здійснював Григорій Воловик, музичну частину очолював соратник Марка Кропивницького, відомий диригент і композитор, заслужений діяч мистецтв УРСР Матвій Васильєв.

Великим творчим досягненням чернігівських театралів цього періоду стала постановка вистави «Фата моргана» за однойменною повістю Михайла Коцюбинського, що стала спільним доробком драматурга Якова Мамонтова, режисера Григорія Воловика і всього колективу театру. У березні 1939 року відбулася прем'єра вистави «Тарас Шевченко» за п'єсою Юрія Костюка у постановці Григорія Воловика, яку театр підготував до 125-річчя від дня народження Кобзаря. Роль молодого Шевченка виконував Володимир Волгрик. Вистава з успіхом була показана в столиці України Києві, де виконавець заголовної ролі був нагороджений ювілейною шевченківською медаллю. Також у довоєнному репертуарі театру були такі вистави, як «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького, «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Михайла Старицького, «Розбійники» Фрідріха Шіллера, «Витівки Скапена» Жана-Батіста Мольєра і чимало інших. Першим в Україні Чернігівський театр здійснив постановку творам свого земляка-чернігівця Івана Кочерги «Майстри часу» та «Підеш — не вернешся»; одним з перших ставив п'єси Олександра Корнійчука, зокрема незабутню «В степах України»; неодноразово звертався до постановки п'єс Івана Микитенка.

У червні 1941 року чернігівські «шевченківці» перебували на гастролях у місті Орлі (Росія). З оголошенням про початок Німецько-радянської війни на загальних зборах творчого колективу було ухалено рішення про припинення його роботи як творчої одиниці, натомість зі створенням 3 концертних бригад, що вирушили на фронт. Частина акторів, зокрема Василь Хмурий, Володимир Коновалов та керівник хору Д. Ісенко, повернувшись до Чернігова, згодом увійшли до складу партизанського з'єднання Олексія Федорова, який діяв на окупованій Чернігівщині. Вони створили там так званий «Театр Лісограда», що влаштовував театральні вистави і концерти для партизанів і населення окупованих територій.

Після визволення Чернігова у вересні 1943 року Чернігів, як і чимало інших міст в Україні, лишався напівзруйнованим, у цих складних умовах рештки театральної трупи, зібравшись, відновили роботу театру у непристосованому приміщенні вцілілого Єлецького монастиря на 300 місць. У ці перші повоєнні роки колектив стикнувся з численними труднощами — відсутність театрального майна і посібників, брак акторів, при тому поступово відновлюючи довоєнний репертуар і ставлячи нові вистави. Від кінця 1943 до 1953 року художнє керівництво театром здійснював заслужений артист УРСР Дмитро Котевич, а від 1953 до 1960 року — заслужений артист Казахської РСР Б. А. Лур'є.

Після війни до театру прийшли актори, майбутні заслужені артисти УРСР Марія Бебешко, Микола Розцвіталов, Петро Губарєв, І. Лиховид, Володимир Ігнатенко, а також талановиті актори — Т. Бовкун, Г. Заславець, П. Сердюк, Анатолій Яценко, М. Уманець, Г. Гродзицька, В. Майська, композитор і диригент Юрій Котеленець, який очолив музичну частину театру, балетмейстери В. Кальницький, М. Сахно. В репертуарі театру цього періоду (і в 50-ті роки) були такі вистави, як «Безталанна» Івана Тобілевича, «Не судилось» та «Циганка Аза» Михайла Старицького, «У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською, «Украдене щастя» Івана Франка, «Платон Кречет», «Макар Діброва» та «В степах України» Олександра Корнійчука, «Останні» та «На дні» Максима Горького, «Ревізор» Миколи Гоголя, «Дві сім'ї» та «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького та інші. У чернігівських виставах «Украдене щастя» та «В степах України» декілька разів брали участь відомі майстри української театральної сцени Наталія Ужвій, Амвросій Бучма, Юрій Шумський та Євген Пономаренко. 1956 року урочисто було відзначено 30-річчя чернігівського драмтеатру.

5 листопада 1959 року виставою «Щорс» Юрія Дольд-Михайлика відбулося відкриття нового театрального сезону у новозбудованому приміщенні Чернігівського обласного театру, яке надавало всі можливості для здійснення значимих і масштабних сценічних псотановок. Від 1960 до 1965 року головними режисерами короткотерміново були М. Бондаренко, М. Вельямінов та П. Морозенко. 1965 року головним режисером театру став заслужений артист УРСР Віталій Рудницький, який керував творчим процесом до 1983 року.

На початку 60-х років до театру прийшло нове поповнення: народний артист УРСР Борис Лучицький, заслужені артисти УРСР Анжеліка Лучицька, Володимир Тось (директор театру), Нонна Рудницька, артисти Алла Мацуєва (Абелєва), Анатолій Гурський, Володимир Курилов, Віктор Мірошниченко, Анатолій Філіпов, Емма Мороз, Петро Мороз, Іван Тарасов (усі вони згодом отримали почесні звання), а також артисти Ольга Зеленська, Тамара Рубан, Клавдія Муціянова, Валентина Усова, Марія Мельник, Анатолій Галімон, М. Ушаньова, Георгій Макаренко, режисер Леонід Отрюх (пізніше — заслужений артист УРСР). Пізніше до творчого складу театру були зараховані артисти В. Єременко, А. Ковальський, В. Соломко, О. Гонтар, Вадим Васильєв та Філіппов Анатолій (згодом народний артист України), Олена Латиш (згодом — директор театру, заслужений працівник культури України), режисер Юрій Табурянський. У цей час було поставлено багато чудових вистав. Так, 9 березня 1961 року відбулася прем'єра опери Миколи Аркаса «Катерина» за однойменною поемою Тараса Шевченка (диригент В. Вітковський, режисер О. Сапсай), що мала надзвичайний успіх. Великим успіхом стала також постановка чернігівськими «шевченківцями» драми «Потомки запорожців» Олександра Довженка — на республіканському огляді 1964 року її було визнано найкращою.

У 1970-тих — 1980-тих роках трупу поповнили народний артист УРСР Владилен Попудренко, заслужені артистки УРСР Жанна Фадєєва та Нонна Рудницька, артисти Антоніна Баглій, Петро Дехтяренко, Валентин Судак, Володимир Клименко, Олена Бондаренко, Ганна Пащенко, Ольга Козунова, Любов Колесникова, молоді режисери С. Павлов та Петро Ластівка. У цей період в театрі було поставлено десятки різноманітних вистав, які мали довге сценічне життя. Зокрема, з-поміж найуспішніших проектів цього часу «Сорочинський ярмарок» Михайла Старицького (за Миколою Гоголем), «Назар Стодоля» Тараса Шевченка, «Ревізор» Миколи Гоголя, «Витівки Хануми» Авксентія Цагарелі, «Полум'яні літа» за Олександром Довженком (режисер заслужений артист УРСР Віталій Рудницький), «Вій, вітерець!» Яніса Райніса, «Фата моргана» Якова Мамонтова (за Михайлом Коцюбинським), «Украдене щастя» Івана Франка, «Святая святих» Йона Друце, «Безталанна» Івана Тобілевича, «За двома зайцями» Михайла Старицького, «Дівчина і море» Дмитра Шевцова, «Ніна Сагайдак» Вадима Бойка, «А зорі тут тихі» Бориса Васильєва, «Солдатська вдова» Миколи Анкілова (режисер заслужений артист УРСР Леонід Отрюх), «Американська трагедія» Теодора Драйзера, «Підступність і кохання» Фрідріха Шіллера, «Безприданниця» Олександра Островського, «Грушенька» за Миколою Лєсковим, «Слуга двом панам» Карло Гольдоні (режисер Юрій Табурянський), «Тил» Миколи Зарудного, «Дикий ангел» Олексія Коломійця (режисер С. Павлов), «Мартин Боруля» ІванаКарпенка-Карого, «Поріг» Олексія Дударєва, «Серце Луїджі» Івана Буковчана (режисер Петро Ластівка).

Наявність в театрі професійного оркестру, хору і балету, та найголовніше — артистів з прекрасними вокальними даними, обумовила появу в репертуарі театру класичних і сучасних музичних комедій та оперет. Зокрема, на сцені Чернігівського театру у 60-х — 80-х роках були поставлені і користувалися великим успіхом у глядачів такі оперети, як «Севастопольський вальс» Костянтина Листова, «Поцілунок Чаніти» та «Трембіта» Юрія Мілютіна, «Під чорною маскою» Людмили Лядової, «Роза вітрів» Бориса Мокроусова, класичні «Сільва», «Маріца» та «Герцогиня з Чикаго» Імре Кальмана, «Моя прекрасна леді» Ф. Лоу, «Мадемуазель Нітуш» Флорімона Ерве, «Три мушкетери» Максима Дунаєвського тощо. За диригентським пультом стояли Володимир Заславський, Юрій Котеленець, заслужений артист України Дмитро Білоус.

1976 року театр було нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

У 1987–1998 роках директором театру була заслужений працівник культури України Олена Латиш.

У 1984–2003 роках художнє керівництво в театрі здійснював народний артист України та СРСР Володимир Грипич. Він здійснив чимало яскравих постановок — «Іваном звуть його» за кіносценарієм Олександра Довженка «Повість полум'яних літ», «Енеїда» за Іваном Котляревським, дума-опера «Сліпий» за поемою Тараса Шевченка «Невольник», «Княжна Чорна» за романом Дмитра Міщенка «Сіверяни», «Чернігівка» за однойменним твором Миколи Костомарова, «Яма» («Женя») за повістю Олександра Купріна, «Мати-наймичка» за повістю Тараса Шевченка та багато інших.

На посаді чергового режисера-постановника у 1995–2002 роках у театрі працював вихованець Володимира Грипича, молодий режисер Андрій Бакіров, котрий здійснив на чернігівській сцені такі вистави: «Живи і пам'ятай» Валентина Распутіна, «Сон літньої ночі» Вільяма Шекспіра, «Історія про щастя і біду та кохання у саду» за творами Федеріко Гарсіа Лорки, «Три сестри» Антона Чехова, «Людина і джентльмен» Едуардо де Філіппо, «Ідентифікація танго» за творами Славомира Мрожека, Ежена Йонеску та Федора Достоєвського, «Мертві душі» Михайла Булгакова за поемою Миколи Гоголя.

Від 1988 року працює в театрі черговим режисером-постановником Віра Тимченко. За цей час вона здійснила багато постановок різножанрових вистав, як для дорослих, так і для підростаючого покоління, серед яких «Закон» Володимира Винниченка, «Ваш хід, королево!» Ежена Скріба, «Вісім люблячих жінок» Робера Тома, «Весілля з генералом» Євгена Птичкіна за творами Антона Чехова, «Моя прекрасна леді» Фредерика Лоу, «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Сорочинський ярмарок» Михайла Старицького (за Миколою Гоголем), «Вас запрошує оперета» (концерт-вистава за сторінками класичних оперет), «У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською, «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка, «Насильно милим не будеш» М. Ножкіна (за мотивами п'єси «Шельменко-деньщик»), «Білосніжка та семеро гномів» О. Табакова та Л. Устинова (за п'єсою братів Гримм), «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького, «Слуга двох панів» Карло Гольдоні тощо.

У 2000–2007 роках працював у театрі черговим режисером-постановником Сергій Кузик, який поставив музичну комедію «О'кей, Мойшо!» Шолом-Алейхема, народну комедію «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, комедію «Не тільки про любов» за п'єсою «Східна трибуна» та трагікомедію «Нічні розваги з молодим Козерогом» Олександра Галіна, театральну фантазію «Мольєр» Михайла Булгакова, драму «Відьма» за однойменною поемою Тараса Шевченка, низку вистав для дітей.

Як режисер-постановник, від 2003 року, працює в театрі Микола Карасьов (від 2006 року головний режисер театру). За цей час він здійснив постановки таких вистав, як сумна комедія «Коли відкриєш очі…» за п'єсою Миколи Коляди «Ми їдемо, їдемо, їдемо в далекії краї», комедія-жарт «Одружуйтесь, і ну вас к бісу!» за одноактівками Антона Чехова «Ведмідь» та «Освідчення», гламурна комедія «Кумир душі моєї…» за п'єсою Дениса Фонвізіна «Бригадир», містичний фарс «Панночка» Ніни Садур за повістю Миколи Гоголя «Вій», трагікомедії «Історія з метранпажем» та «Двадцять хвилин з янголом» Олександра Вампілова («Провінційні анекдоти»), ряд постановок для дітей.

У 2001 році (директор театру Мироненко Сергій Павлович) за високі творчі досягнення та у зв'язку з 75-річчям Чернігівському українському музично-драматичному театру ім. Т. Г. Шевченка було надано статус академічного. Від 2003 року генеральним директором театру був заслужений артист України Іван Олексійович Семененко.

Певні кризові явища в колективі Чергінівського драмтеатру намітилися у 2-й половині 2000-х років. Відтак, 5 червня 2009 року на сесії Чернігівської обласної ради завершилася епопея з генеральним директором комунального підприємства «Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка» — керівником театру майже одноголосно був призначений Сергій Дмитрович Линник, з чим були пов'язані сподівання на встановлення у творчому колективі здорової морально-психологічної атмосфери. За 10 місяців по тому (травень 2010 року) гендиректор театру на прес-конференції відзвітував про свої творчі успіхи й плани на майбутнє.

У 2010 році в акурат на Міжнародний день театру 27 березня було репрезентовано офіційний веб-сайт театру.

26 жовтня — 2 листопада 2010 року на базі Чернігівського драматичного відбувся традиційний XXI Міжнародний фестиваль «Слов'янські театральні зустрічі».

У теперішній час (друга половина 2000-х років) у театрі працюють заслужені артисти України Антоніна Баглій, Ірина Одинцова, Валентин Судак, Петро Мороз, провідні майстри сцени Олена Бондаренко, Любов Колесникова, Ольга Козунова, Ірина Олійник, Олександр Куковєров, Петро Дехтяренко, Тетяна Шумейко, артисти-вокалісти Ольга Турок, Валентин Корінь, Альберт Лукашов, Едуард Брагіда, Владислав Лещенко, артисти Діна Лобур, Наталія Максименко, Вікторія Велика, Петро Великий, Сергій Носенок, Ксенія Клименко, Ольга Дущенко, Володимир Соловйов, Іван Чев'юк, Микола Лемешко та інші. У театрі є великий професійний оркестр, яким керує головний диригент Анатолій Ткачук, а також 6 пар балету на чолі з головним балетмейстером Ольгою Шпаковською. Значну роботу проводить хормейстер театру, заслужений працівник культури України Микола Борщ. Для художнього оформлення багатьох вистав театру протягом 50 років великий особистий внесок зробили і продовжують робити заслужені працівники культури України художник-декоратор Михайло Панов, художник-бутафор Олександр Лісовий та художник-постановник Олександр Симоненко.

У репертуарі театру станом на першу половину 2008 року є понад 20 різножанрових вистав, серед яких значні місця посідають твори української класичної драматургії — «Енеїда» та «Наталка Полтавка» Івана Котляревського, «Майська ніч» та «Сорочинський ярмарок» Михайла Старицького (за творами Миколи Гоголя), «Лісова пісня» Лесі Українки, «У неділю рано зілля копала» за Ольгою Кобилянською, дума-опера «Сліпий», «Мати-наймичка» та «Відьма» за творами Тараса Шевченка, «Панночка» Ніни Садур за повістю Миколи Гоголя «Вій», «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ'яненка, «Дамських справ майстер» за п'єсою Михайла Старицького «За двома зайцями», а також російські — «Без вини винуваті» Олександра Островського, «Одружуйтесь, і ну вас к бісу!» Антона Чехова («Ведмідь», «Освідчення»). Також користуються великим успіхом у глядача вистави «Нічні розваги з молодим Козерогом» Олександра Галіна, «Провінційні анекдоти» Олександра Вампілова, дитячі постановки «Сестра моя русалонька» Людмили Розумовської, «Зимова казка» Марії Шуринової, «Чарівна Лампа Аладдіна» С. Лихого тощо.

На базі драмтеатру в Чернігові, починаючи від 1990 року, відбувається вже традиційний Міжнародний (цей статус одержано 2001 року при керівництві театром Мироненко Сергія Павловича) фестиваль «Слов'янські театральні зустрічі» (заснований з ініціативи колишнього директора театру, заслуженого працівника культури України Олени Латиш). Співзасновниками цього фестивалю були директори Заслуженого колективу Республіки Білорусь Гомельського обласного драматичного театру Валентина Георгіївна Роговська і Ордена Трудового Червоного Прапора Брянського театру драми імені О. К. Толстого Володимир Андрійович Макаров. Відтак, творчі колективи са́ме цих театрів і були постійними учасниками чернігівського фестивалю, згодом заснувавши у своїх містах театральні фестивалі з такою ж самою назвою (в цих заходах часто беруть участь чернігівські «шевченківці»). Постійним учасником чернігівського фестивалю є ще один театр з Чернігівщини — Ніжинський український драматичний театр імені М. Коцюбинського.

Колектив Чернігівського театру не раз пребував на гастролях, як у містах колишнього СРСР, так і Європи та світу, брав участь зі своїми виставами у різних театральних фестивалях (Каїрський фестиваль експериментальних театрів, Гданський театральний фестиваль, Чернівецький фестиваль «Золоті оплески Буковини» тощо).

У театрі також не раз проводились творчі вечори, різноманітні вшанування з нагоди ювілеїв корифеїв чернігівської сцени, а також бенефіси провідних артистів театру. Подібні заходи є доброю традицією у культурному житті Чернігова.

В этом доме предоставляются услуги кабельного оператора "ОСНОВА™".
Подробнее о кабельном операторе "ОСНОВА™"

Карта


Увеличить размер карты Уменьшить размер карты Спутниковый режим карты Нормальный режим карты Включить/отключить значки домов Включить/отключить значки панорам Показать/скрыть заметки Показать/скрыть рубрикатор Показать/скрыть маршруты Показать/скрыть панель поиска адреса
Маршруты
Троллейбус:
Автобус:

Фото + Добавить фото для этого адреса


Выберите фото, которое желаете загрузить (размером не более 1 Мб)
  
Описание фотографии
 
Введите код с картинки:

 

Компании (3)

  Голос Гуд! (Индивидуальные занятия по постановке голоса)
г. Чернигов, просп. Мира,  23
т. +38(050)...
показать телефон(ы)
Голос Гуд! (Индивидуальные занятия по постановке голоса)
Индивидуальные занятия по постановке голоса ...
 
Смотреть полную информацию
  Касса CONCERT.UA (продажа билетов на культурные мероприятия)
г. Чернигов, просп. Мира,  23
Касса CONCERT.UA (продажа билетов на культурные мероприятия)
Concert.ua – это крутой современный сервис по продаже билетов на концерты и другие развлекательные мероприятия в Украине ...
 
Смотреть полную информацию
  Черниговский областной академический музыкально-драматический театр (Театр)
г. Чернигов, просп. Мира,  23
т. +38(0462...
показать телефон(ы)
Черниговский областной академический музыкально-драматический театр  (Театр)
Черниговский областной академический украинский музызкально-драматический театр - один из старейших театров Украины
Его история начинается с 1926 года. Сегодня в театре ...
Виртуальный тур
Смотреть полную информацию

Комментарии

 map.cn.ua (0) Facebook  


  Ссылка на страницу:




© "Карта Чернигова"
г. Чернигов, ул. Шрага, 6а, оф. 1
Телефон: 931-671 (CDMA)
E-mail: info@map.cn.ua
Вчера сайт посетило:
4 944 человека
За последние 7 дней:
50 767 человек
Месячная аудитория:
219 309 человека
Наш сайт подключен к сервису сбора статических данных Google Analytics. Информация из сервиса берется с помощью инструментов Api.
По запросу рекламодателя мы с радостью предоставим более полную статистику по интересующим критериям.
График посещений за 30 дней:
О статистике:
GoogleAnalytics
Вам нравится наш проект?
При полном или частичном использовании материалов сайта гиперссылка http://map.cn.ua/ обязательна!
Условия пользования сайтом